Навіщо влада відроджує Національну гвардію?

Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про створення Національної гвардії України. Причина появи такого органу в сьогоднішніх умовах зрозуміла: згідно зі словами самого Авакова, створення Нацгвардії є відповіддю на дестабілізаційні процеси в державі (сепаратизм, провокаторство, мародерство, погіршення криміногенної картини тощо).

Насправді ж Національна гвардія в Україні вже існувала. Її було утворено ще в 1991 році. Тоді основними функціями Національної гвардії були наступні:

-  захист конституційного ладу, цілісності території держави;

-  участь у підтриманні режиму надзвичайного стану;

-  участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;

-  формування в особливий період частин для охорони й оборони найважливіших державних об'єктів;

-  допомога прикордонним військам у затриманні порушників державного кордону України;

-  участь у бойових діях з відбиття нападу ззовні та захисту безпеки України.

Однак 11 січня 2000 року Гвардію було ліквідовано Верховною Радою. Тоді причиною ліквідації стали побоювання народних депутатів, аби президент Леонід Кучма не використав Національну гвардію для встановлення диктатури.

Цікаво, що сьогодні, після повалення Віктора Януковича, ми повертаємося до відновлення саме цього формування. Втім, після розпуску Нацгвардії в 2000 році на її основі було створено ті самі Внутрішні війська, які активно використовувалися Віктором Януковичем проти мітингувальників під час протистояння на Майдані.

Сьогодні до повноважень Гвардії додані нові «експериментальні» функції (у відповідності до Проекту Закону про Національну гвардію України від 11.03.2014 р., поданого в. о. голови Верховної Ради та  в. о. глави держави Олександром Турчиновим):

-  приймати участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку, у тому числі під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій;

-  вживати заходів щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій;

-  брати участь в антитерористичних операціях;

- уживати заходів, спрямованих на попередження, виявлення кримінальних (адміністративних) правопорушень; вживати заходів  щодо  затримання осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, осіб, які вчинили втечу з місць позбавлення волі, дезертирів;

-  брати участь у відновленні конституційного правопорядку, порушеного  при спробах захоплення державної влади чи зміни  конституційного  ладу  шляхом  насильства, відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

-  протидіяти масовим заворушенням, що супроводжуються насильством над громадянами;

Крім того, окремо прописані повноваження Національної гвардії у воєнний час. З усього зрозуміло, що новий законопроект передбачає використання Гвардії в разі спроб повалення державного ладу (особливо нагально в момент масового поширення сепаратистських настроїв серед населення) та у воєнний час (особливо нагально під час вторгнення іноземних військ на територію України з боку сусідньої держави). До речі, саме за допомогою Нацгвардії Кучма зумів придушити кримський сепаратизм в 90-і роки. Крім того, на нове формування покладе й деякі повноваження міліції.

Так чи інакше, Національна Гвардія має стати тим органом, на який буде опиратися нова влада, адже вибудована Віктором Януковичем ієрархія МВС та СБУ не викликає довіри ані в населення, ані в нових очільників держави.

Військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією, за новим законопроектом, здійснює міністр внутрішніх справ, а командувач Національної гвардії призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Відзначимо, що раніше в структурі керівництва Гвардії фігура міністра внутрішніх справ була відсутня. Так, Нацгвардія зразка 1991-2000 років, підпорядковувалось  Верховній Раді України. Безпосереднє  керівництво  Гвардією здійснював командуючий,  який  призначався  Верховною  Радою за поданням Президента.

Таким чином, згідно з новим законопроектом, в керівництві новою Гвардією Верховна Рада не приймає жодної участі. Замість цього вводиться патронат міністра внутрішніх справ та глави держави.

Однак заявити про створення якісно нового військового формування мало. Для його успішного функціонування потрібні нові, чесні, відданні служінню народу та патріотичні кадри. В нинішніх умовах це навіть важливіше, ніж їх професійність.

"У 1990-ті роки це була найбільш боєздатна структура, і, якщо б вона була зараз, до такої ситуації, як у Криму, не дійшло б. Але недостатньо просто перейменувати внутрішні війська. Слід відроджувати традиції та патріотизм, відбирати кращих кандидатів, а на командні посади призначати людей з державним мисленням", - застерігає начальник Головного штабу Національної гвардії в 1998-2000 роках Григорій Марченко.

З кого буде формуватись нова Гвардія, яка, згідно з проектом закону, має налічувати не менше 30 тисяч осіб? Очевидно, що нова влада, яка отримала свої повноваження завдяки відчайдушному спротиву народу, не має іншого вибору, окрім як знову запросити громадський ресурс вже для втримання цих повноважень. Згідно із заявою Арсена Авакова, до Національної гвардії буде оголошено мобілізацію. Особливо покладається міністр на тих громадян, які добровільно відгукнувся на заяву влади про початок мобілізації до армії.

Насамкінець відзначимо, що не даремно одними з перших призначень Верховної Ради після втечі з Києва Віктора Януковича були призначення очільників головних силових відомств держави – МВС та СБУ.  Саме ці структури сьогодні мали б вийти на перший план для забезпечення порядку в державі, затримання сепаратистів тощо.  Однак останні три місяці ледве не всі правоохоронці країни були залучені до придушення мітингвальників. Народ практично залишився наодинці проти зовнішнього ворога, оскільки армія деморалізована та роззброєна, та проти внутрішніх ворогів, оскільки злам свідомості правоохоронців протягом одного тижня відбутися не може.