Про соціологію всерйоз: які політичні партії потраплять до парламенту?

Останні соціологічні заміри щодо підтримки громадянами політичних партій, які висунули списки своїх кандидатів на дострокових парламентських виборах, дають приблизне розуміння про майбутній кількісний склад нової Верховної Ради. Тим самим, у політичних гравців є ще 2 тижні, аби зробити роботу над помилками і «підтягнути» свій результат, або навпаки – навіть поліпшити його.

За даними соціологів, наразі є 3 суттєві тенденції, які відрізняють нинішні позачергові вибори до парламенту від усіх попередніх:

• по-перше, від 20 до 27% українців досі не визначилися зі своїм вибором. Це не означає, що ці громадяни не підуть на дільниці в день голосування, а отже робитимуть свій вибір в останній момент. Як правило, більшість голосів цих виборців відійде найбільш рейтинговому учаснику виборчих перегонів. Ще певна частина цієї категорії виборців віддадуть свій голос за політичну силу, яка зуміє вдало привернути на себе увагу – для цього потрібно «вловити» емоційну складову виборців, тонко зіграти на їхніх настроях;

• по-друге, велика частина виборців – від 18 до 22% вирішили не брати участі у виборах;

• по-третє, в цілому по країні охочих взяти участь у виборах менше, ніж це було напередодні виборів 2012 року: близько 60-65%. Більше того, помічені суттєві регіональні «перепади»: якщо у Західних та Центральних областях на вибори прийдуть близько 80% виборців, то на Сході та Півдні – не більше 55-60%, а в тих регіонах Донбасу, де не тривають бойові дії і вибори таки відбудуться – явка коливатиметься в межах 22-25%. Тобто, присутнє певне розчарування, роздратування, дезорганізація виборця. Нагадаємо, що явка на парламентських виборах 2012 року склала 58%.

Що ж стосується підтримки політичних сил, нещодавні дані соціологічних досліджень дають змогу визначити фаворитів гонки і можливі цікаві «електоральні несподіванки».

• Безумовний фаворит – пропрезидентська сила Блок Петра Порошенка. За останніми даними, цю політичну партію можуть підтримати від 27 до 32% виборців. До того ж, як зазначалось вище, за неї будуть голосувати більшість тих, хто ще не визначився. Тобто, потенційно за списками фракція БПП може нараховувати від 80 до 110 нардепів. Ще близько 50-80 народних депутатів від БПП можуть потрапити до ВР 8-го скликання за мажоритарними округами. Як не банально це звучатиме, проте найкраща стратегія БПП на останні 2 тижні до дня голосування – це не зіпсувати свій нинішній результат непотрібним креативом чи різкими заявами, скандалами. Чим «тихішим» буде останній період передвиборчої боротьби, тим краще для рейтингу пропрезидентської сили, тим більше депутатських багнетів нараховуватиме їхня фракція у Верховній Раді;

• Значно погіршила свій результат Радикальна партія Олега Ляшка – ще влітку цю політичну силу підтримували близько 20% виборців, а зараз – близько 10%, і ця цифра має тенденцію до зниження. Справа в тім, що активізація політичного життя зумовила появу нових політичних проектів, посилення їхньої агітації та присутності у ЗМІ зробили свою справу. Крім того, проти рейтингу пана Ляшка працюють технологи інших політичних сил. Це означає, що одним популізмом і скандалами втримати його не вдасться. Втім РПЛ поки що є однією із фавориток нинішній перегонів і має всі шанси отримати депутатську фракцію від 30 до 45 багнетів у Раді;

• Несподівано у фаворитах виявилася нещодавно створена партія «Народний фронт» на чолі із нинішнім прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком та головою ВР Олександром Турчиновим. Фактично, рейтинг НФ – це спільний рейтинг політиків, які «відкололися» від «Батьківщини» і зараз йдуть окремою командою до парламенту. Хай там як, а НФ зможе позмагатися за друге місце із Радикальною партією Ляшка і також вибороти близько 35-40 мандатів. Якщо додати сюди ще й мажоритарників – НФ матиме не такий вже й хиткий голос у коаліційних перемовинах;

• Очевидно, за 3-тє чи 4-те місце на виборчих перегонах позмагаються партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Батьківщина». В цілому, ці політичні сили також можуть розраховувати отримати за списками від 20 до 30 депутатських мандатів. Очевидно, в парламенті перебуватимуть у опозиції до влади. Ще одна цікава деталь: Вперше за свою історію існування, мажоритарників від «Батьківщини» у Раді може бути приблизно стільки ж, скільки і списочників.

• На межі 5% прохідного бар’єру будуть політичні сил «Сильна Україна» Сергія Тігіпко, «Свобода» та «Самопоміч». Остання має всі шанси стати сенсацією цієї виборчої кампанії: у прогресивної частини електорату у західних областях вперше за 23 роки незалежності з’явилася цікава альтернатива голосувати не за національно-демократичні чи націоналістичні політичні партії, а за цілком проукраїнський технократичний політичний проект.

• «Збирачі уламків» попереднього політичного режиму - «Опозиційний блок» та КПУ, вочевидь, будуть аутсайдерами цих перегонів. Шанси пройти у ВР 8-го скликання у них мінімальні. Проте, як це не парадоксально, пов’язано це не стільки із браком симпатиків, скільки із суттєвим скороченням електоральної бази в східних регіонах України та Криму.

Таким чином, до нового парламенту мають шанси потрапити 7-8 політичних сил. Цікава особливість цих виборів – вони позбавлені будь-якого натяку на бодай крихту ідеологічності. Єдиний автентичний представник «лівого» ідеологічного спектру – КПУ – вочевидь, до ВР не потрапить. Всі інші політичні сили можна сміливо назвати партійними проектами або лідерського типу, або окремих команд політиків. Справді: знайти ідеологічні відмінності між БПП, «Батьківщиною», «Народним фронтом», «Громадянською позицією», «Сильною Україною», «Свободою», «Самопоміччю», «Опозиційним блоком» - неможливо. Поки що український виборець може розгледіти відмінності лише у програмних засадах цих політичних проектів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»