День у день система «Слово і діло» поповнюється новими обіцянками народних депутатів, які збираються створити у Верховній Раді слідчі комісії з тих чи інших питань. Проте діяльність подібних комісій в нашій державі найчастіше закінчується контент-аналізом документів та матеріалів, який не несе за собою ніяких подальших юридичних та практичних наслідків.
Найчастіше слідчі комісії створюються для піару та заволодіння інформаційним простором. Згадати хоча б ТСК, яка в 2008-му році розслідувала питання постачання Україною зброї до Грузії. В результаті її звіту, який не ніс жодних нових фактів, було влаштовано скандал, піар-шоу та зіпсовано імідж країни на міжнародній арені. Рішення щодо призупинення поставок військової техніки та зброї до Грузії більшістю голосів було виключено з Постанови. Тільки після цього депутати, враховуючи членів Партії регіонів та комуністів, затвердили документ і направили його до Генпрокуратури, де він і спочив.
Народним обранцям слід пам’ятати, що висновки і пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для слідства і суду, а кропітка праця парламентської комісії завершується заслуховуванням результатів її діяльності у Верховній Раді та передачею звіту у відповідні органи (Генпрокуратуру, Президенту, Прем’єр-міністру або іншому органу влади).
Особливо цей факт повинен засмутити опозиційних депутатів Арсенія Яценюка та Андрія Іллєнка. Арсеній Петрович збирається створити слідчі комісії з питань незаконного призначення голови НБУ Ігоря Соркіна, з питань зловживання у вугільній галузі, з розслідування незаконного ув’язнення Юрія Луценка та Юлії Тимошенко, з розслідування виборчих фальсифікацій та розслідування розкрадання державних коштів протягом останніх двох років під час підготовки до Євро-2012.
Народний депутат від фракції «Свобода» Андрій Іллєнко нещодавно пообіцяв створити тимчасову слідчу комісію з розслідування обставин засудження батька та сина Павличенків, а Віталій Кличко за допомогою слідчих комісій збирається воювати з корупцією та розслідувати фальсифікації на виборах.
Більш актуальними та зрозумілими є обіцянки депутатів щодо створення комісій для розгляду справ на конкретному підприємстві чи в закладі. Для прикладу, вчора народний депутат від партії "ВО "Свобода" Ігор Швайка пообіцяв ініціювати створення парламентської слідчої комісії щодо проблем на шахті "Червоний партизан".
Але поки що сподіватися на реальні наслідки від діяльності парламентських слідчих комісій в Україні – все одно, що кинути камінець в океан, і очікувати, що від цього він вийде з берегів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»