Развадовський обіцяє провести антикорупційну люстрацію

16 вересня 2014 року Верховна Рада України сьомого скликання прийняла проект закону «Про очищення влади» №4359а.

17 грудня 2015 року заступник Генерального прокурора України Віталій Касько повідомив, що у структуру місцевих прокуратур фактично не пройшли нові люди, хоч для відбору нових керівників і провели відкритий конкурс. Відповідно до даних Управління реформ та забезпечення якості роботи ГПУ, 71% новопризначених прокурорів становлять колишні керівники районних чи міських прокуратур, 13% - колишні перші заступники чи заступники, 16% - прокурори, які раніше не займали керівних посад.

31 грудня 2015 року Громадянський люстраційний комітет повідомив, що за 2015 рік виявлено 2557 осіб, які підлягають люстрації, 860 осіб звільнено за законом про очищення влади. Серед таких: екс-заступник міністра внутрішніх справ, перший заступник керівника Національної поліції Василій Паскаль, начальник київської міліції Олександр Терещук, командувач сухопутних військ Збройних сил України Анатолій Пушняков.

9 червня 2016 року стало відомо, що Конституційний суд має намір скасувати люстрацію посадовців, які працювали на керівних посадах за часів екс-президента Віктора Януковича. Вже підготовлено відповідний проект рішення.

У передвиборчій програмі Народного фронту у 2014 році містився пункт, що необхідно ввести механізм «запровадження декларування чиновниками, політиками, суддями, працівниками прокуратури доходів і витрат, з обов`язковою перевіркою цих відомостей». ВРУ попереднього та цього скликання працювала над реалізацією цього положення.

Зокрема, в законодавство було введено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Державні службовці мусили давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Якщо ж чиновник не міг довести джерела доходів, то повинен був нести відповідальність – аж до кримінальної. Найтяжче покарання – ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Стаття про незаконне збагачення була найпотужнішим інструментом для нищення корупції та олігархії. Після запровадження цим норм, до Конституційного суду надійшло подання про визнання статті неконституційною від групи народних депутатів України. Їхні інтереси в КС представляє нардеп з "Народного фронту, глава регламентного комітету Павло Пинзеник.

Однак, 26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Серед підписантів під поданням був Віктор Развадовський.

Враховуючи, що народний депутат долучився до роботи по відміні положень про покарання за незаконне збагачення, що, на думку «Слово і Діло» повністю розходиться з передвиборчими заявами, обіцянка отримує статус «не виконано».