Виділити досягнення, а тим більше стратегічно важливі рішення Кабміну під керівництвом Гройсмана, які вже принесли або можуть принести результат, досить важко.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Валентин Гладких, підводячи підсумки півроку діяльності Кабінету міністрів Володимира Гройсмана.
«До досягнень уряду Гроймана записують переведення держзакупівель у систему Prozorro. Проте це не завадило одному з медичних закладів Києва через дану систему придбати швабри втричі дорожче, ніж ринкова ціна. Виходить, що через систему так само можна спекулювати, як і без неї. Безумовно, ініціатива переведення держзакупівель в систему Prozorro - це позитив, але виникає питання про реальну ефективність цієї системи та шляхах її подальшої оптимізації», – розповідає Гладких.
Також серед очевидних провалів — проблеми з впровадженням системи електронного декларування.
«Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», Нацагентство запобігання корупції, яке уповноважене забезпечити впровадження системи електронного декларування, створено в рамках Кабміну, так що результати його роботи та відповідальність за провали лежить в тому числі на прем'єрі», - уточнив він.
Крім того, зазначив експерт, вельми сумнівні досягнення Гройсмана й на міжнародній арені.
«Згадується вислів Черчилля: найкращий аргумент проти демократіъ — п'ятихвилинна розмова зі звичайним виборцем. П'ятихвилинна розмова з Гройсманом будь-якого європейського лідера — це найкращий вирок і діагноз українській політичній еліті», – наводить порівняння політолог.
Якщо порівнювати нинішній уряд із Кабміном Яценюка, то, за словами експерта, варто враховувати той факт, що Яценюк отримав бразди правління, коли ситуація в Україні була значно гіршою, ніж тоді, коли до влади в уряді прийшов Гройсман.
«За великим рахунком, від Яценюка вимагалося втримати ситуацію контрольованою, не допустити повного обвалу. Від Гройсмана вимагалося закласти хоча би фундамент та зробити реальні кроки для поліпшення. Тому ці два уряди взагалі не варто порівнювати», – вважає Гладких.
«Напевне у Гройсмана є радники, які йому розповіли про новий курс Рузвельта та інфраструктурні проекти, але забули про маленький нюанс – у США дороги робили американські компанії, в яких працювали американські громадяни та отримували гроші, а потім ці гроші виходили на споживчий ринок, де створювали попит, який задовольнявся американським виробником товарів і послуг. Саме тому інфраструктурні проекти стали драйвером економіки», - нагадує Гладких.
Однак в Україні дороги ремонтують турецькі кампанії, в яких працюють не лише українці, але й іноземці, а найгірше те, що створений попит задовольняється турецьким, японським, китайським – чиїм завгодно, але не українським товаровиробником.
«Так, дороги стали відносно кращими. Проте досягається це за рахунок збільшення дефіциту бюджету. За ці дороги в майбутньому ми дорого заплатимо», – відзначає політолог.
На виправдання Гройсмана слід сказати, що Кабмін він не контролює.
«Це клаптиковий уряд з різними групами впливу, які прем'єру не підконтрольні. Гройсман – наче весільний генерал. Тим більше уряд, який створений як клаптикова ковдра, має проблемні стосунки з Верховною Радою, а будь-які принципові рішення, які потрібні українському суспільству, можуть заблокувати ті ж самі групи впливу», – аналізує експерт.
ВР та Кабмін займаються «косметичним ремонтом»: наче й потрібно щось міняти, але так, щоб не зачіпати інтереси провідних гравців на політичному та економічному ринку, що в принципі неможливо.
«Кабмін Гройсмана нагадує період Великого князівства Литовського: старого не руйнуємо, нового не запроваджуємо», - підводить підсумки півроку роботи уряду Гладких.
«Слово і Діло» зафіксувало 330 обіцянок Володимира Гройсмана, більшість із яких (189) прем'єр виконав, що в результаті склало рівень його відповідальності в 59%.
При цьому за прем'єром залишаються 53 обіцянки у процесі виконання, ще 81 зобов'язання Гройсман провалив.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»