Вміла готувати, та не вміла подавати: чому новина про «безвіз» викликала протилежні оцінки в суспільстві

Читать на русском
Валентин Гладкихполітичний експерт

Відтоді, як, висловлюючись термінологією Мішеля Фуко, на заміну суспільству крові прийшло суспільство сексу, а місце примітивного фізичного насилля, за твердженням П'єра Бурд'є, заступило насилля символічне, кожен, хто працює з громадською думкою, добре знає: «головне – це не факт, головне – інтерпретація факту».

Демократія, плюралізм, свобода слова, розвиток ЗМІ, стрімка еволюція інтернету та соціальних мереж призвели до того, що, з одного боку, кількість інтерпретацій будь-якого факту може теоретично дорівнювати кількості тих, хто його інтерпретує, а з іншого, одним із найсуттєвіших проявів влади в сучасному світі стає влада нав'язувати іншим власні інтерпретації.

І оскільки, знову ж таки, демократія, права людини, свобода слова, плюралізм – суттєво обмежують можливості безпосереднього використання фізичного насилля й репресій, на перший план виходить здатність держави, ефективно працюючи з громадською думкою, нав'язувати суспільству свої інтерпретації того, що відбувається.

Клімкін розповів, які документи необхідно мати для в'їзду до ЄС після скасування візУ Міністерстві закордонних справ розповіли, які документи необхідно мати при собі під час поїздки до ЄС після скасування віз.

На превеликий жаль, попри величезну медійність багатьох із нинішніх українських політиків і начебто усвідомлення ними важливості системної роботи з громадською думкою, особливих успіхів Україна на цій ниві поки що не здобула. І справа не лише в неспівмірності ресурсів, які можемо використовувати ми у протистоянні тим, хто намагається нав'язати нам ворожі інтерпретації (передусім російській пропаганді). Біда в тому, що люди, які працюють із громадською думкою наших співгромадян, висловлюючись словами класика, «страшно далекі від народу».

Вельми показовими в цьому розумінні є спроби українських можновладців інтерпретувати «безвіз» як можливість вільно подорожувати Європою. Не дивно, що в країні, де майже 60% громадян НІКОЛИ не були за кордоном, а третина НІКОЛИ не виїжджала за межі регіону проживання, подібна інтерпретація не могла викликати нічого, крім, у кращому випадку, подиву, а в гіршому – роздратування. Особливо, якщо взяти до уваги рівень добробуту більшості наших співгромадян, яким точно не до міжнародного туризму, версалів, луврів і всіляких пінакотек.

Так само позбавлені будь-якого реального змісту абстракції на кшталт «Україна стала ближчою до Європи».

Парадоксально, але значно перспективнішим було б говорити про те, що насправді не Україна стала ближчою до Європи, а Європа – ближчою до українців, а також акцентувати на потенційних соціально-економічних наслідках для нас.

Не варто забувати, що тільки на візові збори українці витрачали мільйони євро на рік, в той час як європейці за відвідування України не сплачували жодних зборів.

Безумовно, скасування плати за візи, як і самих віз, автоматично не збільшить кількість українських туристів у Європі, але сприятиме тому, що європейські туристичні оператори та авіаперевізники, передусім лоукости, почнуть пильшіне придивлятися до українського ринку. А це між іншим, робочі місця в Україні: модернізація аеропортів, розвиток суміжних галузей тощо. Найцікавіше, що прихід в Україну лоукостів – це дешеві квитки не лише для українців, але й для європейців. Одна справа – летіти подивитися на вихідних Київ чи Харків за 400 євро, інша – за 60. Тобто потенційно це збільшить не тільки кількість наших туристів у Європі, але й європейців в Україні – з усіма наслідками для вітчизняної економіки. Принаймні того сектору, який пов'язаний із туризмом.

Жителі Криму зможуть поїхати до ЄС без віз тільки з українським паспортомВ ЄС в черговий раз нагадали, що не визнають анексію Криму, тому жителі півострову зможуть приїхати в ЄС тільки з українськими паспортами.

І це лише один, приклад позитивних соціально-економічних наслідків для України, який лежить на поверхні. Впевнений, що подібних прикладів можна знайти набагато більше.

Безумовно, можливість вільно подорожувати, відкривати для себе світ, розширювати світоглядні горизонти, опановувати мови, знайомитися з іншими культурами тощо – все це дуже важливо. Втім, подобається нам це, чи ні, та для більшості наших співвітчизників значущість тих чи інших досягнень визначається не культурними, світоглядними, символічними чи цивілізаційними аспектами, а переважно винятково соціально-економічними наслідками.

І це треба враховувати, інтерпретуючи ті чи інші факти, в тому числі й «безвіз». Бо інакше вийде як у приказці: «вміла готувати, та не вміла подавати». Треба вчитися правильно подавати.

Валентин Гладких, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: