«Слово і Діло» продовжує цикл розслідувань про те, як парламентські партії витрачають кошти з державного бюджету і як звітують про свої витрати. У попередніх публікаціях журналістка Любов Величко писала про витрати наших з вами грошей «Опозиційним блоком», БПП «Солідарністю» та «Радикальною партією Олега Ляшка». На цей раз досліджуємо, на що йдуть гроші «Народного фронту».
Низький старт
Якщо вірити фінансовим звітам, без державної підтримки політична партія «Народний фронт» жила бідно і офіційно звітувала в Національне бюро із запобігання корупції про те, що для забезпечення своєї роботи їй потрібно лише оплатити оренду офісів та придбати канцтоварів на кілька тисяч гривень.
Так, у другому кварталі 2016 року «Народний фронт» показав у фінзвітах лише три статті витрат: 99% коштів йшло на оренду приміщень, решта суми – витрачалися на товари та послуги.
І тоді, і тепер партія користувалася 402-ма офісами в усіх куточках України. Їхня загальна площа – понад 12 тисяч квадратних метрів. Найбільші офіси розташовані в Ужгороді (463 кв. м) та Харкові (964 кв. м). Також є кілька приміщень у Києві.
При цьому, сотні працівників трудилися виключно за ідею і не отримували ні копійки. Яким коштом на радіо та телебаченні з’являлася дорогезна реклама – теж загадка.
Тож і виходило, що, згідно з документами, на один рік роботи партії офіційно витрачалося якихось чотири мільйони гривень. Така сума набігла б, якби кожен із 16-ти тисяч членів партії «Народний фронт» сплатив по 250 гривень партійних внесків на рік. Але партійна дисципліна, вочевидь, кульгає, адже фінансові звіти говорять про те, що впродовж року за рахунок благодійних та спонсорських внесків вдається нашкрябати в кращому випадку 500 тисяч гривень.
У бідної партії не було навіть власної нерухомості. Єдиний видимий матеріальний актив – MERCEDES BENZ VITO 2013 року випуску – з’явився на балансі «Народного фронту» на початку 2016-го.
Зате політична сила дуже ретельно підійшла до захисту свого бренду. «Народний фронт» витратив по 4 тисячі 208 гривень на 1) емблему у формі жовто-блакитного щита, 2) жовтий прапор із щитом, 3) девіз «Сильна команда для складних часів».
Щоб конкуренти не скопіювали.
Перші 25 мільйонів гривень державного фінансування партія отримала лише у липні 2016 року. Кілька місяців ці кошти не використовувалися – партія в цей час продовжувала сплачувати рахунки із свого основного банківського рахунку.
Лише восени НФ почав використовувати державні кошти на повну котушку – і витратив на три місяці статутної діяльності у 38 разів більше, ніж зазвичай – аж 46 мільйонів гривень.
Усього ж з моменту початку державного фінансування партія отримала 220 мільйонів гривень із держбюджету.
Як же «Народний фронт» розпорядився цими коштами?
Партійне життя
«Народний фронт» офіційно не зареєстрував жодного регіонального осередку, хоча понад чотириста офісів цієї партії працюють в усіх куточках України. Правда, щоб знайти приміщення, де трудяться партійці, пересічному столичному виборцю треба трішки постаратися. Адже великих вивісок, (як у партії «Солідарність») і навіть скромних табличок (які є в «Радикальної партії Олега Ляшка») «Народний фронт» на видному місці не вішає. Зате поруч із входом часто ведеться відеоспостереження, а офіс протягом дня зсередини зачинений на ключ.
Політична партія «Народний фронт» зареєстрована на лівому березі Дніпра у Дарницькому районі столиці на вулиці Вербицького, 30-а. У невеличкому офісному центрі за рогом супермаркету.
Біля входу у будівлю – десятки яскравих вивісок, та звичайний перехожий ніколи не дізнається про те, що тут працює Деснянський районний партійний осередок «Народного фронту». Аскетична вивіска є лише біля входу до самого офісу на другому поверсі.
– Насправді я тут працюю не сама, – запевняє Тетяна. – У нас ще працює юрист, якого найняв наш мажоритарник – народний депутат Віталій Сташук. Також приходять помічники цього нардепа. З міського штабу приїжджають люди – з ними разом працюємо над зверненнями, які отримує депутат. А прийом громадян відбувається у Дарницькій адміністрації. Я веду запис людей, щоб не було черг.
Так само тихо в Київському обласному осередку партії на вул. Івана Кудрі, 30. Офіс розташований на першому поверсі багатоквартирного будинку. Раніше це була двокімнатна квартира площею 52 квадратних метри. За неї партія щомісяця платить 28,5 тисяч гривень бюджетних коштів.
У штаті офісу зарплату від держави отримує лише керівник оргвідділу Віктор Махновець. За сусіднім столом сидить Лариса Гребньова, яка відповідає за спілкування із пресою, і заодно працює на платній основі помічницею народного депутата Хвичі Мепарішвілі. Для нього обладнане ще одне робоче місце.
В офісі немає партійної символіки: прапорів, календарів та фото лідерів. Віктор пояснює: усе роздали до 37 районних та міських осередків ще восени 2017 року під час місцевих виборів.
– Нам з центрального штабу передали прапори – по одному на районний осередок. Також дали намети і більше десяти тисяч примірників газети. Тому зараз у цьому офісі немає нічогісінько. А воно нам і не потрібне, – каже він.
Віктор прийшов працювати у партію на хвилі Революції Гідності. До цього був інженером в автопарку.
– Мене запросили в партію, і я не відмовився. Хто запросив – не скажу, – розповідає він, загадково посміхаючись.
Віктор працює за ноутбуком, який партія придбала державним коштом. Усього за два роки фінансування НФ купив 483 ноутбуки, витративши при цьому понад 1,5 мільйони гривень.
Також для співробітників партія придбала ряд комп’ютерних програм: «M.E.Doc» для подання звітності до контролюючих органів та обміну документами, cистему моніторингу соціальних мереж YouScan – щоб швидко відстежити негативні публікації у соціальних медіа та онлайн-ЗМІ. А от на установці ліцензійного антивірусу, операційній системі Windows 10 Professional партія зекономила – встановивши їх лише на 100 комп’ютерів. Виходить, що решта 383 ноутбуки перебиваються на піратських програмах?
Віктор каже, що раз на місяць їздить до одного з районних осередків на перевірку. При цьому, вартість пального партія не оплачує. Віктор запевняє, що із центрального штабу також їздять з перевіркою до районів і дивляться, як працюють їхні підлеглі.
– Перед виборами щотижня протягом двох місяців керівників обласних офісів збирають і пояснюють політику партії. Якби все робили як задумано, було б взагалі супер, – зітхає Віктор. – Люди на місцях не дуже вірять і не дуже йдуть назустріч. Намагаємося достукатися все одно.
У штаті партії на постійній основі офіційно працює близько 655-ти працівників. Левова частка працівників офісу «Народного фронту» отримують мінімальну зарплату. Є значна когорта колег, котрі отримують 4,2 тісячі гривень. Таку ж суму додатково виплачують у вигляді премій. Наприклад, у грудні 2017-го партія витратила на премії майже три мільйони гривень.
– В райцентрах 4 тисячі гривень – це нормальна зарплата. Тому ніхто не скаржиться. Тому що роботи не так багато. Скільки отримує санітарка, продавець? Є люди в «Народному фронті», запеклі партійці, які ще з часів «Фронту змін» працюють, – каже Лариса Гребньова.
Але навіть у Києві за свою роботу на повний робочий день фахівець з організаційної роботи Тетяна отримує мізер – 4,5 тисячі гривень «білої» зарплати.
У «Народному фронті» кажуть, що оплата роботи штатних співробітників партійної структури з розрахунку середньої заробітної плати у регіоні. Може, партії пора придбати калькулятор? За даними Мінфіну, в 2018 році середня заробітна плата становить 13 тисяч гривень.
Нещодавно Тетяну запрошували на аналогічну посаду на підприємство на правому березі Києва і пропонували 10 тисяч зарплати, але вона відмовилася, бо, виявляється, робота у партії має ряд переваг:
– Тут тиха обстановка, майже нема людей. Зараз взагалі роботи мало. Але навіть під час виборів мені не дуже важко. До того ж, я живу поруч з офісом, і економлю час та гроші на проїзд. Після шостої мене ніхто не затримує, і я можу приділяти вдосталь часу родині. Для мене це важливо. Я розумію, що зарплата у мене маленька, але у мене ще чоловік працює, та й живемо ми у батьків.
А керівник оргвідділу партійного осередку Київської області Віктор радіє зарплаті в 9 тисяч.
– Вам достатньо такої зарплати?
– А ви знаєте, де платять більше?
– Він працює на ідеї! – втручається Лариса.
– Так. Мене попереджали і я вірю у світле майбутнє, – сміється чоловік.
Партійна реклама
На зарплатах співробітників партія добряче економить, але від реклами у мас-медіа відмовитися не може. Втім, «Народний фронт» замовляє рекламу в ЗМІ нестабільно. Наприклад, у четвертому кварталі 2016 року партія витратила на публікацію матеріалів на телебаченні, радіо та у пресі 33 мільйони гривень, в першому кварталі 2017 року на рекламу не було витрачено ні копійки, а у третьому кварталі НФ витратив лише 151 тисячу гривень на друк власної газети.
Зазвичай партія оплачує рекламу газетам і телеканалам напряму: таких договорів у фінансових звітах НФ сотні. Але левову частку коштів за рекламу отримує всього три компанії-посередники.
Найбільш зрозумілим є вибір компанії «Старлайт бренд контент», яка хоч і зареєстрована на кіпрський офшор «Люфемер інвестментс ЛТД.» та приховує ім’я свого власника, але принаймні має відомого у рекламному світі керівника – Андрія Партику.
Найбільше грошей за послуги посередника отримала ТОВ «Медіапартнерство». Ця компанія розміщувала рекламу на телеканалі «Україна» і збагатилася на 11 млн 334 тисяч гривень. Власник – знаний український олігарх Рінат Ахметов.
Але чимало запитань до компанії ТОВ «Глобал Медіа Груп», яка за два роки отримала 11 мільйони 226 тисяч гривень за посередництво для розміщення реклами на телеканалах «1+1» та «2+2».
Засновником компанії є британська офшорна фірма Спінтрекс Холдінгз Лтд. Ім’я кінцевого власника в документах не зазначено. Зате точно відомо, що ТОВ «Глобал Медіа Груп» фігурує у кримінальній справі як фірма, яка брала участь у фінансових операціях, злочинній схемі по відмиванню 25 мільйонів гривень, одержаних злочинним шляхом.
Слідство встановило, що ця фірма виконувала фіктивні роботи, за що отримувала винагороду. А потім грошові кошти від компаній були перераховані на карткові рахунки фізичних осіб.
«Тобто, фінансово-господарські операції компаній не мали реального товарного характеру, через відсутність у підприємства трудових ресурсів, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, що свідчить про неможливість необхідних умов для реального настання результатів фінансово-господарської діяльності», – йдеться у рішенні Дніпровського районного суду міста Києва.
Але для партії, схоже, це не має жодного значення.
Рекордні ціни
На оренду офісів, в яких працюють співробітники територіальних та місцевих партійних організацій та громадських приймалень, партія витрачає кожну п’яту гривню, отриману з держбюджету.
«При пошукові приміщення для оренди під офіси територіальних та місцевих організацій партії беруться до уваги пропозиції, які надають найкращі умови щодо співвідношення ціни, метражу та розташування об’єкту», – розповідають у прес-службі партії.
Кому ж пощастило запропонувати такі ідеальні умови для «Народного фронту»?
Керівники обласних та районних осередків партії намагаються якомога більше зекономити, і знаходять дуже вигідні варіанти для партії. Оренда одного офісу зазвичай складає від однієї до трьох тисяч гривень.
А деякі партійці умудряються домовитися за користування приміщенням і за зовсім смішні суми. У прес-службі НФ кажуть, що «у випадках, коли ціна оренди нижча за ринкову, орендодавцями є члени партії, у тому числі голови місцевих партійних організацій».
Також партія часто орендує приміщення в комунальних підприємств та місцевих рад. Наприклад, за оренду офісу в смт. Зачепилівка (Харківська область) у вересні 2017 року партія заплатила у бюджет місцевої ради всього 13 гривень 83 копійки, у жовтні – 61 гривню 85 копійок, у листопаді – 3 гривні 24 копійок.
А Горностаївська селищна рада (Херсонщина) у серпні 2017 року здала приміщення за 33 гривні 94 копійки. Водночас у сусідніх населених пунктах оренда у недержавних структур коштувала 1,5-2,5 тисячі гривень.
«Це приміщення поліклініки, воно старе. Оцінку майна ми не проводили. В договорі передбачили пункт що після незалежної оцінки то умови орендної плати переглянуть. Взяли ми суму із залишкової вартості майна. Тому і вийшла така маленька сума. Але ми планували після проведення оцінки майна вартість підняти», – пояснив заступник селищного голови Анатолій Сизонець.
На відміну від заощадливих регіональних керівників, на оренді центрального офісу партія не економить. Офіс займає більше тисячі квадратних метрів та розташований в елітному районі Києва – у багатоповерховому бізнес-центрі на Печерську на вул. Кловський узвіз, 7.
Шістнадцять приміщень належать Яценко Дар'ї Володимирівні – сестрі позафракційного народного депутата Антона Яценка. Вона здавала 375 квадратних метрів площі ще у 2016 році за 254 тисячі гривень на місяць.
У другому кварталі 2017 року офіс збільшився у три рази. Новим орендатором виступив ще один нардеп – Писаренко Валерій Володимирович. У 2012-му він придбав 750 квадратних метрів у цьому ж офісному центрі за 12 мільйонів гривень у британської офшорної фірми Брістол Юніон Корп. А тепер здає його за 522-532 тисячі гривень на місяць.
Таким чином, завдяки міцній співпраці з «Народним фронтом» депутат відіб’є вартість дорогої покупки менш ніж за два роки.
Валерій Писаренко здає приміщення за 709 гривень/кв. м., Дар’я Яценко – за 677 гривень/кв. м. Та на сайтах оголошень можна знайти десятки офісів у цій же будівлі, які здаються майже вдвічі дешевше: від 370 до 500 гривень за квадратний метр.
Що ж виходить? В партії ігнорують інші пропозиції і орендують офіси у знайомих? А як же задекларовані прес-службою «найкращі умови щодо співвідношення ціни, метражу та розташування об’єкту»?
Ми хотіли на власні очі побачити, в яких умовах працює центральний апарат партії «Народний фронт». Можливо, партія має особливі вимоги до оформлення приміщення? Крім того, під час зустрічі із головою партії Олександром Турчиновим та його підлеглими, можна було б дізнатися про головні завдання та принципи формування бюджету партії за кошти, які надходять із кишень мільйонів платників податків.
Втім, у відповідь на наш запит центральний апарат відмовився зустрічатися, посилаючись на зайнятість Турчинова на посту керівника Ради із безпеки та оборони України. Підлеглі керівника партії також виявилися занадто зайнятими для спілкування із журналістом про витрачання державних коштів.
Тож, оперуємо фактами і цифрами без коментарів. Та й вони говорять самі за себе.
Любов Величко, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»