Закон ухвалювали за відповідною процедурою, було багато його противників. Вони ставили палиці в колеса, але незважаючи на це, документ ухвалили, й він досить активно почав діяти.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор юридичних наук, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
_«Особи, яких не задовольняли норми закону, мали передбачене законом право звернутись до судів і дехто цим правом скористався. Багато осіб повернулись на свої посади через рішення судів. Це стосується випадків, які дозволяли суду застосувати закон так чи інакше, грубо кажучи. У випадках, коли закон говорив чітко, без дизпозитивності ніяких нюансів не було. Наприклад вказано те, що не можуть обіймати посади в органах, які перебували на певних посадах за часів Януковича. Надавався перелік цих посад», - розповідає юрист.
За його словами, з такими положеннями сперечатися було досить складно, оскільки закон усе чітко визначав. Крім того, закон перебував на розгляді у Венеційській комісії, яка також його вивчала й надала рекомендації, однак їх ВР якраз не використала.
Невиконані обіцянки кандидатів: Порошенко не зміг провести повноцінну люстраціюПетро Порошенко в 2014 році пообіцяв люстрацію чиновників, але за час його президентства повноцінного очищення влади не відбулося.
Усі ці роки дивилися в бік Конституційного суду. Саме він мав поставити крапку, однак уникав цього. Є підозри, що через те, що була зацікавленість деяких суддів КСУ, тому що на них продовжують впливати різні особи, додав він.
«Це і політичний вплив, і фінансовий. Як наслідок, КСУ поводиться так, що однозначно не викликає довіри в суспільстві. Тому вже не лише активісти протестують перед судом, а й з’являються пропозиції взагалі його ліквідувати, а функції передати Верховному суду», – уточнив експерт.
На його переконання, це говорить про те, що КСУ занадто заполітизований. Якщо він скасує закон про люстрацію, це, безумовно, вкотре підірве довіру до суду.
Насправді, КСУ має багато різних засобів, щоб не просто скасувати, як це зробили зі статтею про незаконне збагачення, підкреслив він.
«КСУ має можливість дати певний час ВР чи іншому державному органу для того, щоб той вніс зміни до законодавства або вдався до якихось інших дій. Однак, на жаль, КСУ не часто користується такими повноваженнями», – пояснив Хавронюк.
Чи повернуться на посади люди, які були звільнені за законом про люстрацію, в разі, якщо КСУ визнає закон неконституційним, поки складно сказати. Проте весь закон КСУ ніяк не зможе визнати неконституційним, хіба що окремі положення, наголосив він.
«Можливо, КСУ зробить це щодо деяких положень. Скоріш за все, це не будуть принципові положення закону», – припустив фахівець.
Щодо КСУ й того, що радник-юрист у штабі кандидата Зеленського Андрій Богдан потрапляє під обмеження люстраційного закону й не може працювати на державній службі, то навряд чи він втручався в ситуацію.
«Можна припустити, але ймовірність мізерна. Набагато простіше внести зміни до самого закону. Тим паче зміни може внести якась довірена особа, як це робилося за Порошенка. Причому це не завжди були навіть представники БПП. Тим не менш якимось дивом зміни підтримували й швидко ухвалювали, коли це було потрібно Порошенку. Зараз так само. Богдану легше піти за таким сценарієм і попросити про підтримку цих змін, аніж іти до КСУ, привертати увагу й просити, щоб там визнали закон неконституційним», – резюмував Микола Хавронюк.
Як повідомлялося, Конституційний суд України знову ухвалив рішення відкласти розгляд конституційності закону про люстрацію. Наступна дата розгляду невідома.
Нагадаємо, закон України «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014 року й відтоді постійно зазнає критики. Чому – читайте за посиланням.
Також, як з'ясували аналітики порталу, Порошенко не зміг провести повноцінну люстрацію, як обіцяв у своїй передвиборчій програмі, коли балотувався на посаду глави держави в 2014 році.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»