Державне бюро розслідувань подало на підпис генеральному прокурору України Руслану Рябошапці проєкт підозри у кримінальному провадженні п'ятому президенту. Чи позбавлять Порошенка депутатської недоторканості, про яке правопорушення йдеться та які перспективи, що справа потрапить до суду, «Слово і Діло» спитало в експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.
Говорячи про можливе притягнення п’ятого президента до кримінальної відповідальності, Бондаренко зазначив, що за процедурою генпрокурор має підписати подання про зняття депутатської недоторканості з нардепа Порошенка.
«Це може бути подання про надання Радою згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, може бути разом з цим подання на затримання і надання згоди на обрання запобіжного заходу (арешт). Це три варіанти і за кожним має бути окреме подання, відповідно – окреме голосування нардепів за кожним із них», – пояснив юрист.
ДБР просить позбавити Порошенка недоторканностіДержавне бюро розслідувань України домагається притягнення п'ятого президента країни до кримінальної відповідальності.
Це не означає, що справу одразу буде передано до суду. За словами Бондаренка, в Україні складалась така практика, що підозру народному депутату вручають після надання згоди Верховної ради на притягнення до кримінальної відповідальності.
«Якщо Рада дає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, тоді Генпрокуратура має право вручити підозру і скласти обвинувальний акт, а далі передати матеріали досудового розслідування до суду. Ми не знаємо, на якій стадії зараз перебуває досудове розслідування стосовно Порошенка. Тому може бути другий варіант, коли Рада дає згоду, йому вручають підозру, але досудове розслідування триває. І суд, по суті, не починається», – зауважив він.
При цьому Богдан Бондаренко нагадав, що Верховна рада скасувала депутатську недоторканість в Конституції, але на рівні законів вона залишилася.
Щодо суті справи, то йдеться про призначення Порошенком двох членів Вищої ради правосуддя одразу після президентських виборів у 2019 році, але до інавгурації Зеленського. Коли вибори закінчилися, членів ВРП мали призначати за конкурсом, але їх призначили несподівано і незрозуміло. Можна свідомо порушити процедуру з метою захоплення державної влади. Саме це має доводити ДБР. Що саме міститься в проєкті підозри, який ДБР передала на підпис генпрокурору, поки що невідомо.
«Там є питання до процедури. Наскільки ці призначення членів ВРП були обгрунтованими, можна буде дізнатися пізніше. Якщо Рябошапка підпише, далі за процедурою це питання має розглядати регламентний комітет ВР, який має надати висновок, наскільки подання обгрунтоване, а потім вже парламент голосує. Засідання комітету повинно бути відкритим. Питання буде більш-менш зрозуміле. Плюс, якщо генпрокурор робить подання до ВР, дуже часто текст цього подання оприлюднюється. І тоді можна буде побачити, який саме епізод та як кваліфікується», – пояснив Бондаренко.
ДБР вказує дві статті Кримінального кодексу, а саме зловживання службовим становищем та дії, спрямовані на насильницьке повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Йдеться про захоплення державної влади через призначення «своїх» членів ВРП шляхом порушення процедури з метою посилення свого впливу після закінчення каденції Порошенка.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Петро Порошенко вкотре не прийшов до Державного бюро розслідувань на допит у справі про можливе зловживання владою або службовим становищем під час скасування ним у 2016 році рішення голови одного з місцевих державних адміністрацій у Миколаївській області.
Також «Слово і Діло» повідомляло, що ДБР з'ясовує, чи були правопорушення в діях керівництва держави, які призвели до ескалації конфлікту в Керченській протоці і подальшого запровадження воєнного стану.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»