Останніми роками Євросоюз почав знімати обмеження з чиновників часів президентства Януковича через недостатні докази проти них від українського слідства. Нагадаємо, що 5 березня 2014 року ЄС застосував санкції проти Януковича та 16 українських колишніх високопосадовців. Наразі більшість із них вже не під санкціями. Деякі чиновники-втікачі повернулися до України, а ті, що залишилися «у вигнанні», активно виступають у ЗМІ або ведуть власні блоги чи сторінки в соціальних мережах. «Слово і діло» вирішило з'ясувати, кого зі старої гвардії Януковича прибрали із санкційного списку та наскільки ці люди публічні.
Хоча президент-втікач не наважується повернутися до України, оскільки він заочно засуджений за державну зраду, однак у липні 2019 року суд Європейського Союзу ухвалив рішення зняти санкції з Віктора Януковича та його сина Олександра.
Таке ж рішення щодо зняття санкцій стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка, колишнього віцепрем’єра Сергія Арбузова, колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, його сина екснардепа Артема Пшонки та ексголови Адміністрації президента Андрія Клюєва.
Нагадаємо, що санкційних список передбачав заморожування коштів через кримінальне розслідування в Україні злочинів, пов'язаних із розтратою державних коштів та їхнє незаконне виведення за межі країни.
Хто із «сім'ї» Януковича залишився в списку санкцій Ради ЄСЯк змінювався перелік колишніх українських чиновників, які потрапили під санкції ЄС, протягом 2014-2018 років і чому з кожним роком із нього виключають одіозних функціонерів?
Зазначимо, що суд вирішив не продовжувати санкції, вжиті протягом 2016-2018 років, а санкції 2019 року залишилися чинними. У березні 2020 року Рада ЄС продовжила на рік індивідуальні санкції стосовно Януковича і ще дев'ятьох осіб з його оточення, при цьому обмежувальні заходи щодо двох осіб не були поширені.
Ще раніше були зняті обмеження з колишнього міністра юстиції Олени Лукаш та нардепа Сергія Клюєва, ексрегіонала Юрія Іванющенка та Віктора Януковича-молодшого у зв’язку з його смертю.
6 березня 2020 року набуло чинності рішення Ради ЄС про зняття санкцій з колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова та ексміністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького.
Андрій Клюєв, якого ледь не зареєстрували кандидатом у народні депутати на минулорічих позачергових виборах, ще з 2017 року не розшукується Інтерполом, а санкції РЄ з нього зняли вже у 2019 році.
Андрій Портнов, який повернувся до України після президентських виборів, запропонував ідею розширення люстрації, що зрештою ініціював президент Зеленський, перебував під санкціями тільки рік (з 2014 до 2015 року), у розшук Інтерполом не оголошувався взагалі, а кримінальне провадження, в якому він фігурував, закрите.
Сам Портнов веде активне публічне життя, постійно з'являється на певних українських телеканалах, ба навіть спробував запустити власну телепередачу і називав себе журналістом, але недовго. Також Портнов веде власний YouTube-канал і не просто присутній у всіх соціальних мережах, а дуже активно підказує владі і правоохоронцям, як треба діяти та особливо в питаннях кримінального переслідування свого політичного кривдника Петра Порошенка.
Доволі активній у медійному плані колишній прем'єр-міністр Азаров, який періодично з'являється в ефірах російського телебачення та надає коментарі щодо політичного життя в Україні на своїх сторінках у Facebook, Twitter та на YouTube-каналі.
Також публічними залишаються Клименко й Арбузов, які періодично коментують політичну ситуацію в Україні в інтернет-виданнях та соцмережах.
Міністр охорони здоров'я часів Віктора Януковича Раїса Богатирьова не настільки публічна, але вона повернулась до України 29 серпня 2019 року після того, як Уляна Супрун подала у відставку і в уряді визначалися з новим міністром охорони здоров'я. Богатирьову затримали в аеропорту, коли вона прилетіла з Мінська.
Богатирьову підозрюють у розкраданні держкоштів та незаконне їх виведення за межі України. Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання столичної прокуратури і ухвалив заарештувати Богатирьову на 60 днів з альтернативою застави в 6 млн гривень. Невдовзі за неї внесли заставу і відпустили з-під варти.
Раніше «Слово і діло» розбиралось, кого із чиновників режиму Януковича більше не переслідують, а хто продовжує перебувати під санкціями або в розшуку та за якими кримінальними провадженнями.
Також ми розбирались, як у країнах світу карали президентів та прем’єр-міністрів: кого стратили, а кого засудили заочно.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»