На сайті Верховної ради України з’явився текст законопроєкту про олігархів, який президент Володимир Зеленський подав як невідкладний. Згідно з документом, закон про деолігархізацію діятиме протягом 10 років, а реєстр олігархів вестиме РНБО. Як президент пропонує боротися з олігархією та чи вдасться йому це зробити, розбиралося «Слово і діло».
Як визначатимуть олігархів
Олігархами вважатимуть тих осіб, які відповідають принаймні трьом з чотирьох критеріїв:
- беруть участь у політичному житті;
- мають значний вплив на засоби масової інформації;
- є кінцевими бенефіціарними власниками монополії;
- підтверджена вартість активів перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року – близько 2,27 млрд грн.
Доктор юридичних наук та експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев зазначає, що законопроєкт не виключає можливість внесення до реєстру осіб, які мають громадянство іншої країни.
«Людина може не брати участі в політичному житті країни, що іноді передбачає наявність українського громадянства, але підпадати під три інші визначення», ‒ пояснює експерт.
За його словами незрозуміло, чому президент пропонує ухвалити законопроєкт терміном на десять років та для чого існує пункт про введення його в дію через пів року після підписання.
«Тут навіть не питання у тому 5, 10 чи 15 років, а більше цікаво, навіщо узагалі встановлені часові обмеження. Якщо метою законопроєкту є подолання впливу олігархів на політику, то для чого припиняти його дію? Незрозуміло», ‒ наголосив Малишев.
Хто вестиме реєстр олігархів
Рішення про визнання особи олігархом ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) на підставі подання Кабінету міністрів (Кабміну), члена РНБО, Національного банку (НБУ), Служби безпеки України (СБУ) або Антимонопольного комітету (АМКУ).
Після ухвалення відповідного рішення, особу включають до реєстру олігархів, де будуть вказані наступні дані:
- рішення РНБО про визнання особи олігархом та обставини, які обґрунтовують прийняття такого рішення;
- прізвище, ім'я та по батькові олігарха;
- декларації про контакти з олігархом або його представниками;
- рішення РНБО про виключення особи з Реєстру та обставини, які обґрунтовують прийняття такого рішення (вноситься не пізніше 3 днів з дня набрання чинності відповідним рішенням).
Які обмеження накладаються на олігархів
Таким особам забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій та бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
Борис Малишев зазначає, що законопроєкт зорієнтований на те, аби позбавити цих олігархів впливу на політику та суспільну думку.
«Враховуючи кількарічний досвід виборів, ми бачимо, що олігархи навчилися фінансувати партії чи мітингів в обхідний шлях. Тому ці ризики зберігаються і сьогодні, навіть за умови підписання згаданого законопроєкту. Тому тут уже питання до РНБО, як вони будуть відстежувати фінансування та що вважатимуть достатньою підставою для включення особи в реєстр», - пояснив експерт Центру політико-правових реформ.
Олігархи декларуватимуть свої статки
З моменту набуття закону чинності олігархи будуть подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Мінус Медведчук: як Зеленський за допомогою закону хоче знищити в Україні олігархатЯк Володимир Зеленський буде знищувати олігархат в Україні і які в цьому є ризики, читайте в матеріалі Слово і діло.
Також закон запроваджує поняття «декларації про контакти», яку будуть зобов’язані подавати усі публічні держслужбовці, якщо вони контактували з олігархом чи його представником, йдеться про особисті зустрічі чи онлайн-спілкування.
Винятком є офіційні заходи, хід яких відображається в режимі прямої трансляції радіо, телебачення чи через мережу інтернет у режимі вільного доступу; судові засідання; офіційні заходи (наради), ініційовані органами державної влади, інформація про які (із зазначенням повного переліку учасників та предмету обговорення) розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади.
Олігархи та їхні представники зобов'язані перед початком зустрічі (розмови) повідомляти публічних службовців про те, що вони включені до реєстру олігархів.
Доктор юридичних наук наголошує, що така декларація дещо нагадує положення законів про лобізм у деяких державах. Мовляв, там зареєстровані лобісти також повинні подавати інформацію про контакт з держслужбовцями, а в Україні пропонується зворотна ситуація.
«У документі йдеться, що таку декларацію подаватиме держслужбовець. Тобто саме він повинен звітувати про зустрічі з олігархами, а також зазначати дату та короткий зміст розмови. Такі норми не обмежують прав людини на свободу спілкування і нічого не забороняють, а просто зобов’язують посадову особу звітувати про предмет комунікації», - зазначив Борис Малишев.
Якщо держслужбовець не подасть відповідну декларацію, то це слугуватиме підставою для притягнення його до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності.
Як олігархові вийти з реєстру
Рішення про виключення особи з Реєстру олігархів ухвалюють у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак з чотирьох, передбачених у законі.
При цьому ознака значного впливу на ЗМІ не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного ЗМІ перейшов від олігарха до пов'язаної з ним особи, або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію.
Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) ЗМІ затверджується Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.
Раніше політолог Олександр Радчук дав прогноз, чи вдасться обмежити вплив олігархів на політику за допомогою нового закону.
Також «Слово і діло» зібрало усі обіцянки президента та нардепів, які говорили, що боротимуться з олігархами.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»