Майже півсотні народних депутатів зареєстрували у Верховній раді черговий законопроєкт щодо запровадження накопичувального пенсійного забезпечення. Таких ініціатив за останні роки було достатньо, а забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи – одна з «вічних» обіцянок українських політиків, була вона й у передвиборчій програмі Володимира Зеленського. Але незважаючи на загальне визнання необхідності реформи, вона все ще залишається нереалізованою. Що цього разу пропонують депутати, розбиралося «Слово і діло».
Нагадаємо, що в Україні діє змішана пенсійна система, домінує в якій солідарна (накопичувальні пенсії – виключно добровільні). І проблема в тому, що працюючого населення, яке сплачує внески, стає менше, а пенсіонерів більше.
«За даними ООН, Україна входить до топ-15 країн світу із найшвидшими темпами скорочення населення. Причому протягом найближчих десятиліть скорочення населення відбуватиметься майже виключно за рахунок населення працездатного віку… Скорочення чисельності населення працездатного віку зумовить зменшення кількості платників єдиного соціального внеску. Водночас витрати на соціальний захист людей похилого віку, у тому числі пенсійні витрати, зростатимуть разом зі збільшенням частки людей похилого віку», – пояснюють автори законопроєкту.
Законопроект передбачає обов'язкову участь у накопичувальній пенсійній системі всіх працівників віком до 55 років та обов'язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.
Розмір внесків, які мають сплачувати роботодавці, буде збільшено протягом кількох років: у 2023 році потрібно буде сплачувати 1% від зарплати, у 2024 році – 1,5%, у 2025 році – 2%. Держава співфінансуватиме внески на паритетних засадах за рахунок держбюджету.
При цьому розмір ЄСВ, який сплачують роботодавці, залишається незмінним та включає накопичувальний внесок.
Крім того, автори законопроєкту передбачили можливість збільшувати самостійні внески за бажанням працівника: держава співфінансуватиме їх теж на паритетних засадах у межах 3% від розміру середньої зарплати.
Накопичені кошти будуть власністю учасників системи. У разі смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходитиме спадкоємцям.
Передбачається, що до 2026 року внески акумулюватимуться в уповноваженому державному пенсійному фонді, а потім буде можливість переказати кошти в будь-який інший фонд або залишити в державному.
Автори законопроєкту наголошують, що пенсійні накопичення охоронятимуться від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їхнього інвестування у переважно консервативні грошові інструменти.
Нагадаємо, восени Верховна рада відклала розгляд законопроєкту №2683 щодо запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
Раніше «Слово і діло» аналізувало, як президент Володимир Зеленський виконував програмну обіцянку забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.
З інфографіки можна дізнатись, які пенсійні системи працюють у країнах світу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»