Європейська організація з безпеки аеронавігації майже рік тому випустила песимістичний прогноз, згідно з яким обмеження на польоти над Україною діятимуть до 2029 року. В Украерорусі запевнили, що відкриють повітряний простір «відразу після завершення військових дій і перемоги України», але, схоже, влада довго чекати не має наміру. Віцепрем'єр Олександр Кубраков повідомив, що Україна розпочинає офіційні переговори з регуляторами Євросоюзу та США про відновлення пасажирських авіаперевезень. Які аеропорти та коли можуть відкрити – невідомо, як і способи забезпечення безпеки маршрутів.
Україна на сьогоднішній день єдина країна у світі, повітряний простір якої закритий повністю для будь-яких суден та авіакомпаній. Де є часткові обмеження – на інфографіці «Слово і діло».
Коли говорять про роботу цивільних аеропортів під час війни, насамперед посилаються на досвід Ізраїлю (Україна, до речі, веде консультації з місцевими фахівцями, повідомив Кубраков). Ізраїль навіть після початку масштабного конфлікту з ХАМАС у жовтні 2023-го не став закривати свої аеропорти, хоча багато авіакомпаній тимчасово скасували рейси.
Загалом Ізраїль за роки війни навчився забезпечувати безпеку свого неба для польотів, зокрема завдяки системі «Залізний купол». Крім того, літаки ізраїльського національного авіаперевізника обладнані спеціальними тепловими пастками, що захищають від ракет.
Крім цього, Ізраїль посилює інтеграцію цивільної та військової системи управління повітряним рухом, тому персонал має більше можливостей для попередження пілотів про можливі небезпеки.
Проте варто пам'ятати, що територія Ізраїлю в рази менша, ніж територія України, а значить закрити її системами ППО простіше.
Через активні військові конфлікти за винятком невеликої частини закрито повітряний простір таких країн як Сирія, Афганістан, Ємен, Ірак, Іран, Північна Корея, Лівія та Судан.
Наприклад, в Ємені первинним ризиком є навмисні атаки з боку терористичних груп, а також можливі авіаудари по країні. У Сирії основним ризиком вважається можлива помилка систем ППО – цивільні літаки можуть стати ціллю помилково або потрапити під перехресний вогонь.
В Ірані також основний ризик – можлива помилка систем ППО. Нагадаємо, що причиною катастрофи українського літака МАУ у січні 2020 року в Тегерані назвали саме «помилку оператора ППО».
У Північній Кореї одним із ризиків для польотів вважаються регулярні ракетні випробування країни, а також можлива помилкова ідентифікація цивільних літаків як розвідувальних.
Для низки країн є попередження про заборону польотів на певних висотах чи у певних районах. Наприклад, росія перед повномасштабним вторгненням в Україну закрила повітряний простір на західному кордоні з Україною та Білоруссю. Білорусь також закрила частину простору для цивільної авіації.
У Молдові є небезпека для цивільної авіації поблизу кордону з Україною. Країна періодично закриває повітряний простір.
У Пакистані, Малі, Єгипті є застереження для польотів на певних висотах.
Нагадаємо, у перші тижні вторгнення російські війська завдали ударів по ключових аеродромах України. З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які цивільні аеропорти було зруйновано чи пошкоджено під час боїв.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»