Еммануель Макрон після поразки своєї партії на європейських виборах вирішив на три роки раніше розпустити Національні збори та оголосити дострокові вибори у Франції. Своє рішення він пояснив бажанням «прояснити політичну ситуацію в країні». І критиків, і союзників Макрона здивував такий крок: на їхню думку, у розпуску парламенту не було потреби, а вибори можуть лише спровокувати політичну кризу. Після рекордно короткої кампанії 30 червня відбувся перший тур виборів, за підсумками якого лідирують ультраправі. Докладніше про результати та можливі зміни у складі парламенту – на інфографіці «Слово і діло».
Нинішній склад Національних зборів Франції було сформовано у 2022 році, термін його повноважень мав спливти у червні 2027 року. Загалом у парламенті 577 місць.
Партія Еммануеля Макрона «Відродження» на минулих виборах не отримала абсолютної більшості, але сформувала коаліцію з «Горизонтами» та «Демократами».
У крайнє правого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен у нинішньому парламенті 88 місць, у Нового екологічного та соціального народного союзу – 75, у республіканців – 61, у соціалістів – 31, у Демократичних та республіканських лівих – 22, у Вільних та Незалежних – 22, у екологів – 21.
За підсумками першого туру виборів «Національне об'єднання» Марін Ле Пен та Жордана Барделля й союзники отримали 33,14% голосів. За прогнозами, ультраправі можуть розраховувати на 255-295 місць у новому парламенті.
На другому місці ліва коаліція «Новий народний фронт» («Непокірна Франція», Соціалістична партія, Комуністична партія та партія «зелених») з 27,99% голосів: альянс може розраховувати на 120-140 мандатів.
Пропрезидентський блок Макрона «Разом за Республіку!» («Відродження», «Демократичний рух», «Горизонти») опинився лише на третьому місці з 20,04% підтримки – це більше, ніж на виборах до Європейського парламенту, але менше, ніж у 2022 році. Альянс Макрона поки що може отримати від 90 до 125 місць у Національних зборах.
Республіканці та різні праві отримали 10,74% голосів (35-45 місць), екологи та регіоналісти – 2% (10-14 місць орієнтовно), різні ліві та дисиденти – 1,5% голосів (11-12 місць), вкрай ліві – 1,5%.
Точний склад нового парламенту буде відомий після другого туру, що відбудеться 7 липня.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, який результат на виборах до Європарламенту показали партії з антиукраїнською та проросійською риторикою.
Також ми писали, який рейтинг у антиукраїнських партій у європейських країнах-союзниках.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»