Через повномасштабну війну десятки тисяч українців – не лише військових, а й цивільних, зокрема дітей, – втратили кінцівки. Їх точна кількість невідома, проте ще більше року тому видання The Wall Street Journal писало про 50 тисяч українців з ампутацією рук чи ніг, що можна порівняти з масштабами Першої світової війни. Протезування в Україні проводиться безкоштовно за рахунок держави (не без нюансів, звісно): докладніше про те, як це працює – на інфографіці «Слово і діло».
Право на безкоштовне протезування мають усі українці (не лише військові), які постраждали від війни.
Протезування держава оплачує через Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю. Гранична сума компенсації залежить від типу протезу, наприклад, для верхніх кінцівок це 2,9 млн гривень, для нижніх – 1,4 млн.
Однак вартість протезу залежить від багатьох факторів – його виду, комплектації, характеру ампутації тощо – а тому може перевищувати суму компенсації. У такому разі за протез потрібно доплачувати.
В Україні близько 80 підприємств, що виготовляють протези. Існують також центри, які надають цю послугу за рахунок благодійних коштів.
Щоб безкоштовно отримати протез в Україні, потрібно подати документи через ЦНАП чи через електронний кабінет особи з інвалідністю:
- заява на забезпечення протезом;
- довідку про обставини травми від командира в/год (для військових);
- Висновок ВВК (для військових) або ЛКК (для цивільних);
- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- посвідчення учасника бойових дій (для військових).
Незалежно від форми подання заяви, направлення на протезування буде надіслано через електронний кабінет. Після цього людина може зв'язатися з обраним підприємством, що виробляє протези.
Крім того, українці можуть протезуватись за кордоном. Наприклад, у тому випадку, якщо потрібний виріб підвищеної функціональності, якого немає у нас. Держава у такому разі також компенсує вартість протезу, оплату проїзду, проживання та харчування та допомагає з оформленням. Згодом обслуговувати протез можна не лише за кордоном, а й в Україні.
Загалом маршрут пацієнта, якому потрібен протез, виглядає так. На першому етапі після ампутації всі пацієнти потребують хірургічного втручання. Потім, якщо немає додаткових ускладнень, починається стадія відновлення.
Другий етап – це загоєння кінцівки після ампутації. У цей період починається профілактика контрактур (обмеження рухливості у суглобі) та проводиться антинабрякова терапія.
Третій етап – допротезна реабілітація після загоєння рубця. Сюди входять фізичні вправи, компресійна терапія, масаж рубця, гігієна кукси та менеджмент фантомного болю. На цьому етапі пацієнт можна вибирати собі виробника протезу та подавати документи.
Четвертий етап – це саме протезування. Після вибору підприємства пацієнт починається взаємодію з протезистом – підбір конструкції виробу, обговорення можливих комплектуючих тощо. Виготовлення протезу може зайняти в середньому 45 робочих днів.
Після цього починається протезна реабілітація та адаптація – п'ятий етап. Спеціальна команда вчить пацієнта користуватися виробом, допомагає відновити рухову активність та звикнути до протезу.
Нагадаємо, з інфографіки можна дізнатися, як змінювалися обсяги бюджетного фінансування медицини під час війни в Україні.
«Слово і діло» дослідило, скільки з бюджету виділялося коштів на ветеранську політику.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»