Від створення держави до обрання жінки-президентки: скільки років знадобилося різним країнам

Читать на русском

У США наступного тижня може відбутися історична подія: президентом вперше за майже 250 років незалежності може бути обрано жінку. Крім того, Камала Гарріс вже увійшла до історії країни як перша жінка на посаді віцепрезидентки. У світі залишається ще багато держав, якими ніколи не керували жінки, інші ж йшли до цього десятиліттями. «Слово і діло» вирішило підрахувати, скільки років проходило в різних країнах від моменту здобуття незалежності (або затвердження державності) до обрання чи призначення жінки на посаду президентки.

Більше двохсот років знадобилося Мексиці, Сальвадору та Перу, щоб президенткою там було обрано жінку. У Перу, яка здобула незалежність від Іспанії у 1821 році, Діна Болуарте була обрана президентом у 2022 році.

У Сальвадорі та Мексиці, які стали незалежними того ж року, вибори відбулися у 2023-му та 2024-му роках.

Ще одна південноамериканська країна – Чилі – стала незалежною в 1810 році, але перша жінка-президентка там з'явилася тільки в 2006 році (або через 196 років).

Греції знадобився 191 рік, перш ніж її очолила жінка, Бразилії – 189 років, Гаїті – 186 років, Гондурасу – 184 роки.

Еквадор жінка очолила (як виконувачка обов'язків президента) через 175 років після здобуття незалежності, Нікарагуа – 169 років, Ліберію – 159 років, Аргентину – 158 років, Болівію – 154 рік, Швейцарію – 151 рік, Ефіопію – 122 роки, Угорщину – 104 роки.

Найшвидше взяти на себе управління країною жінки змогли в Латвії – через 8 років після здобуття незалежності, Мальті – 18 років, Литві та Киргизстані – 19 років, Хорватії – 24 роки, Естонії – 25 років, Словаччині – 26 років, Грузії – 27 років, Молдові – 29 років, Боснії та Герцеговині, Маршаллових Островах – 30 років.

Нагадаємо, із інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, якими країнами ніколи не керували жінки.

Також ми дослідили, яка ситуація з рівноправністю чоловіків та жінок у Європі та як вона змінювалася в Україні.

На інфографіці – гендерний розрив в оплаті праці в країнах світу.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: