ВАКС не скасував арешт майна підозрюваного організатора в справі Держспецзв'язку

Вищий антикорупційний суд не скасував арешт майна підозрюваного Романа Коваля та його колишньої дружини. Його підозрюють в організації заволодіння понад 62 млн грн під час закупівлі Держспецзв'язку, де одним з фігурантів є колишній голова служби Юрій Щиголь.

Таке рішення 8 жовтня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Колишня дружина Коваля просила скасувати арешт з шести квартир в її половині, оскільки 50% з них їй належать, а також половини в чотирьох паркомісцях. Вона аргументувала своє клопотання тим, що під час шлюбу у них був договір про поділ спільного майна подружжя. Сам шлюб було розірвано ще 13 червня 2023 року. Суддя встановила, що договір про поділ майна подружжя був укладений після проведення детективами НАБУ обшуку за місцем проживання Коваля. Тому, на її думку, цей правочин було вчинено з метою неможливості арешту майна та подальшої конфіскації. Цей факт підтверджується нотатками Коваля, які детективи вилучили в ході слідчих дій.

«Відмовити у задоволенні клопотання про часткове скасування арешту майна», – йдеться в рішенні.

Як відомо, антикорупційний суд узяв під варту організатора справи колишнього голови Держспецзв'язку Юрія Щиголя підприємця Романа Коваля. Пізніше він вийшов під заставу.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн. За версією слідства, у 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв'язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв'язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.

Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.