Дональд Трамп, повертаючись до Білого дому, обіцяв кардинально змінити зовнішню політику США, відійшовши від ідеї «просування демократії» і зосередившись на національних інтересах країни (принцип America first або «Америка понад усе»). За два тижні на посаді президента Трамп уже встиг вивести США з Паризької угоди та Всесвітньої організації охорони здоров'я, поставити на паузу більшість програм надання іноземної допомоги, ввести додаткові мита на імпорт з низки країн, а також заявити про права США на Гренландію та Панамський канал.
У зовнішній політиці Трамп явно зробив ставку на «батіг», а не на «пряник», маючи намір досягти своїх цілей силою та погрозами. «Слово і діло» обрало топ найбільш спірних рішень президента США.
Вихід США з Паризької угоди, ВООЗ, Глобальної податкової угоди
У день інавгурації Дональд Трамп підписав укази про вихід США з Паризької кліматичної угоди, а також із Всесвітньої організації охорони здоров'я.
З Паризької угоди Штати (вдруге) вийдуть 27 січня 2026 року. На думку Трампа, угода шкодить американській промисловості, а вихід із неї дозволить заощадити «більше трильйона доларів».
До ВООЗ, з якої Штати вийдуть 22 січня 2026 року, Трамп має такі претензії: «погане управління організацією під час пандемії Covid-19 та інших глобальних криз у сфері охорони здоров'я, нездатність впровадити терміново необхідні реформи і нездатність продемонструвати незалежність від неприйнятного політичного впливу країн-членів ВООЗ».
Рішення Трампа може негативно вплинути на роботу ВООЗ, оскільки США є найбільшим донором організації. Нестача фінансування може поставити під загрозу ключові програми ВООЗ, включаючи боротьбу з туберкульозом, ВІЛ, СНІД та підготовку до пандемій. Організація вже заморозила набір персоналу та обмежила поїздки через брак грошей.
Але й США постраждають від цього кроку. За словами експертів, американські організації, які працюють із ВООЗ, можуть зіткнутися з труднощами у виконанні роботи. Виключення закладів охорони здоров'я з ініціатив ВООЗ означатиме, що вони втратять доступ до важливих даних. А фармацевтичні компанії втратять повний та швидкий доступ до даних про патогени, необхідні для розробки вакцини.
Трамп також підписав указ про вихід США з угоди Global Tax Deal щодо перегляду оподаткування великих транснаціональних корпорацій.
В указі йдеться, що угода, розроблена під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку, по-перше, дозволяє екстериторіальну юрисдикцію над американськими доходами, а по-друге, обмежує здатність США впроваджувати податкову політику на користь свого бізнесу та працівників.
Введення мит на імпорт із трьох країн
Перед вступом на посаду Трамп погрожував деяким країнам додатковими митами та стримав свою погрозу.
Учора президент США запровадив мито на продукцію із трьох найбільших партнерів країни: Канади (25%), Китаю (10%) та Мексики (25%). Вони обіцяли ввести заходи у відповідь.
Рішення Трампа, на думку економістів, негативно вплине на самих американців – воно може спровокувати зростання цін на деякі товари та продукти, а також сповільнити зростання економіки. Як пише Bloomberg, за найгіршого сценарію – якщо імпортні товари не вдасться замінити американськими – один американець зіткнеться з додатковими витратами у розмірі 835 доларів (на сім'ї із чотирьох осіб – 3242 доларів).
Крім того, Трамп обіцяв запровадити мито на товари з Євросоюзу: «Вони не беруть наші автомобілі, вони не беруть нашої сільськогосподарської продукції. Вони майже нічого не беруть, а ми беремо все: мільйони автомобілів, величезну кількість продовольства та сільськогосподарської продукції». І можливо на товари із Великої Британії.
Зупинення зовнішньої допомоги від США
20 січня Трамп підписав указ про зупинення на 90 днів усієї міжнародної допомоги США. Усі міністерства та відомства, йшлося у документі, мають негайно призупинити виділення та виплату коштів іноземним державам та міжнародним неурядовим організаціям до закінчення перевірки на «предмет відповідності політиці США».
Це рішення зачепило й Україну: Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) припинило фінансування всіх проєктів у нашій країні. Україна під час повномасштабної війни стала найбільшим отримувачем коштів організації, докладніше – на інфографіці.
Наразі USAID, якщо вірити заявам Ілона Маска, взагалі можуть ліквідувати.
Призупинення програм в'їзду іммігрантів
У день інавгурації Трамп оголосив надзвичайний стан на південному кордоні США, щоб припинити потік нелегальної міграції з Мексики.
Також у США призупинили низку програм, які дозволяли іммігрантам тимчасово влаштуватися в країні. Серед цих програм – United for Ukraine (U4U) для українських біженців.
Територіальні претензії Трампа
Занепокоєння викликають також територіальні претензії Трампа до Канади, Данії та Панами.
Ще до вступу на посаду Трамп говорив, що Канаді «слід стати 51-м штатом», оскільки вона отримує надто багато субсидій від США.
Після введення додаткових мит він повторив, що Канаді слід увійти до складу США. «Ми платимо сотні мільярдів доларів, щоби субсидувати Канаду. Навіщо? Немає жодних причин… Без цих величезних субсидій Канада перестане існувати як життєздатна країна. Жорстоко, але правда! Тому Канада має стати нашим бажаним 51-м штатом. Набагато нижчі податки та набагато кращий військовий захист для народу Канади – і жодних тарифів», – написав він.
Трамп також хоче встановити контроль над Панамським каналом, аргументуючи це тим, що каналом керує Китай.
З президентом Панами зустрічався держсекретар США Марк Рубіо, який передав послання: країна має зменшити вплив Китаю на Панамський канал, інакше зіткнеться «з відповідними заходами з боку адміністрації США». Панама вже заявила, що достроково вийде із проєкту Китаю «Один пояс — один шлях».
Бажання володіти Гренландією Трамп висловлював ще під час першого терміну. Тепер, запевнили у Державному департаменті, президент США «налаштований серйозно».
На острові Трампа цікавлять запаси нафти, урану та рідкісноземельних металів. Крім того, Гренландія, заявив Трамп, потрібна США з точки зору національної безпеки.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вже кілька разів твердо заявила, що острів не продається. Вона висловила готовність домовлятися зі США щодо посилення безпеки в Арктиці.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що його адміністрація вже провела дуже серйозні переговори з росією з приводу війни в Україні. Президент Володимир Зеленський сказав, що йому імпонує тактика Трампа щодо завершення війни.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»