Проєкт держбюджету-2027 передбачає дефіцит у понад 1,6 трильйона гривень. Це – виклик для всієї держави та уряду, але в першу чергу для міністра фінансів, який має десь знайти ці кошти. Сергій Марченко обіймає посаду глави Мінфіну з 30 березня 2020 року, що робить його найдовговічнішим міністром за весь час президентства Зеленського – і другим в історії України після екскерівника МВС Арсена Авакова. Марченко очолив фінанси країни на початку пандемії COVID-19, і відтоді його оминали всі перестановки в уряді та політичні скандали. Та чи збігається дебет і кредит в обіцянках міністра? «Слово і діло» розбирає найрезонансніші обіцянки глави Мінфіну.
За шість з половиною років на посаді міністра фінансів Сергій Марченко дав 148 обіцянок. З них він виконав 81 (54,7%), провалив 43 (29,1%), а 24 (16,2%) перебувають у процесі виконання або ж потребують додаткової перевірки. Ще 24 обіцянки перенесені в архів, позаяк їхньому виконанню об’єктивно завадила повномасштабна війна.
Марченко посідає друге місце серед чинних членів Кабміну за рівнем відповідальності – але й друге місце за часткою невиконаних обіцянок. Це, зокрема, пояснюється довгим перебуванням міністра на посаді, через що дедлайни більшості його обіцянок уже настали і їх можна перевірити.
Для порівняння: Оксана Маркарова, яка очолювала Мінфін з червня 2018 року по березень 2020 року, встигла дати на посаді 60 обіцянок, з яких виконала 45%, а провалила 55%. Своєю чергою Олександр Данилюк – міністр фінансів з квітня 2016 року по червень 2018 року – дав 35 обіцянок, з яких виконав 51%, а провалил 49%.
Повний список обіцянок Сергія Марченка доступний у його профілі. Нижче ж розберемо найважливіші виконані та провалені обіцянки міністра.
Річний тариф на газ, нульова декларація та інші виконані обіцянки Марченка
12 червня 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вніс до Ради програму діяльності уряду. У ній за Сергієм Марченком закріпили низку довгострокових завдань, виконання частини яких продовжилося і після початку повномасштабного вторгнення.
Одним із таких «довгобудів» стала автоматизація роботи митниць, що мала мінімізувати вплив людського чинника (а отже, й корупційного потенціалу) і прискорити процес проходження кордону. 19 травня 2023 року Мінфін затвердив ЄАІС – Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів, що підтвердило виконання завдання міністра щодо автоматизації митних процесів, за що обіцянці присвоєно статус «виконано». Крім того, усунення людського чинника продовжилося і після створення ЄАІС.
Зменшити час перебування на кордоні мало також приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, яка дозволяє відстежувати переміщення товарів за допомогою сучасних технологій. Україна дійсно приєдналася до відповідної Конвенції про процедуру спільного транзиту, тож і ця обіцянка міністра з програми уряду здійснилася.
Решта ключових завдань, поставлених перед міністром у програмі дій уряду, стосувалася виходу економіки з «сірої» зони. Зокрема, Марченко обіцяв вдосконалити інструменти державного фінансового контролю. Сама по собі обіцянка є доволі розмитою, проте у 2026 році ЄС відзначив інституційну спроможність Держаудитслужби. Враховуючи це, ми присвоїли обіцянці статус «Виконано».
Також на Марченку лежала відповідальність за впровадження «нульової декларації» доходів і статків для виходу бізнесів з тіні. 25 лютого 2021 року президент Зеленський зареєстрував у Раді пакет відповідних законопроєктів про «податкову амністію», згодом ухвалених нардепами. Таким чином, громадяни України справді отримали можливість одноразово легалізувати свої доходи без зазначення їхнього походження.
Ліквідація схем на митниці, ПДВ для ФОПів та інші провалені обіцянки міністра
Попри велику кількість виконаних обіцянок у Сергія Марченка часто поруч з ними йдуть провалені зобов’язання. Наприклад, попри те, що на митниці ввели автоматизацію, а також обіцяну оцінку кваліфікації та доброчесності, ліквідувати незаконні схеми так і не вдалося.
Так, у березні 2026 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради повідомила, що український бюджет щороку втрачає від 15 до 20 мільярдів гривень лише на схемах із ввезенням автомобілів. Враховуючи це, обіцянка вважається станом на зараз проваленою. Також не вдалося вирівняти митну вартість у всіх 16 митницях.
Непроста ситуація також з обіцянками міністра стосовно виплати зарплат. Є позитивні приклади виконаних обіцянок – наприклад, з підвищенням оплати працівникам ЧАЕС у 2026 році або ж зі зростанням зарплати лікарів до 20 тисяч у 2022 році. Водночас «закрити всі питання» з виплатами шахтарям так і не вдалося, так само як і збільшити зарплати вчителям у 2024 році.
Крім того, спостерігаються випадки порушення дедлайнів під час підготовки законопроєктів Мінфіну. Найбільш актуальний приклад – ПДВ для частини ФОПів. 30 березня 2026 року Сергій Марченко заявив, що відповідний законопроєкт перебуває на стадії узгодження та доопрацювання, і пообіцяв найближчим часом винести його на розгляд.
Утім, станом на зараз документ досі не зареєстрований на сайті Верховної Ради. Згідно з останнім меморандумом з МВФ, Верховна Рада планує проголосувати за ПДВ для ФОПів до кінця квітня 2027 року, а набрати чинності зміни мають з січня 2028 року. Через це Мінфін відтермінував своє зобов’язання. Також провалені дедлайни:
- ухвалення Стратегії реформування системи управління держфінансами на 2026–2030 роки (майже 2 місяці затримки);
- подання законопроєкту проти ухилення від сплати податків (3 місяці затримки);
- подання законопроєктів для приєднання до SEPA (3 місяці затримки).
Крім того, 1 травня Сергій Марченко пообіцяв «найближчим часом» ініціювати розгляд напрацювань щодо боротьби з контрафактними товарами. Утім, попри активізацію обговорень цього питання через скандали з підробленими препаратами для схуднення, наразі не зафіксовано офіційно винесених на розгляд пропозицій від Мінфіну.
Які обіцянки глава Мінфіну має виконати до кінця 2026 і 2027 років
17 серпня 2026 року Верховна Рада отримала Програму діяльності уряду на 2026–2027 роки, в якій за міністром Сергієм Марченком закріплено одну з найменших кількостей обіцянок – 15 із 558. Але також на міністрі лежить ще декілька старих зобов’язань зі старої програми уряду.
Зокрема, до кінця 2026 року Сергій Марченко та його міністерство повинні:
- залучити 49 мільярдів доларів США зовнішньої підтримки;
- збільшити податкові надходження на 15% відносно 2025 року;
- отримати пільгове фінансування за рахунок активів рф;
- оновити базу з бухгалтерського обліку та аудиту.
Також до кінця 2027 року глава Мінфіну зобов’язаний:
- залучити 52 мільярди доларів США зовнішньої підтримки;
- створити належні умови для прозорого продажу акцій державних «Сенс Банку» та «Укргазбанку». Прикметно, що згідно з торішньою програмою уряду міністр має зробити це до 31 жовтня 2026 року;
- привести податкове законодавство України у відповідність зі стандартами ЄС та ОЕСР;
- розробити та здійснити комплекс заходів із детінізації економіки.
Стежити за виконанням цих та інших обіцянок Сергія Марченка ви можете через його профіль на сайті «Слово і діло» або ж підписавшись на оновлення про цього міністра.
Сергію Марченку належить декілька провалених обіцянок у сфері освіти. Детальніше про те, як українські політики піднімали зарплати вчителям на словах і на ділі, читайте у нашому огляді освітніх обіцянок.
Прем’єр Корецький вважає ситуацію з фінансами в країні «близькою до критичної», а президент Зеленський назвав дефіцит коштів «космічним». «Слово і діло» нещодавно показувало на інфографіці, які напрями видатків зросли найбільше у проєкті держбюджету-2027, а які, навпаки, урізали.
Окремо ми розбирали провал обіцянки міністра молоді та спорту Матвія Бідного, який заявляв, що до літа 2026 року на Київщині відкриють п’ять спортивних об’єктів. Про які комплекси йдеться та що пішло не так – читайте у нашому огляді.
Також ми аналізували, наскільки серйозно ставляться до своїх обіцянок глава МОЗ Віктор Ляшко, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»