Зима 2026/2027 обіцяє стати для України найважчою за весь час повномасштабної війни. Енергетична інфраструктура виснажена після минулих інтенсивних обстрілів, ворог випробовує нові тактики та озброєння, а в державному бюджеті – небачений дефіцит, через який уряд навіть відклав будівництво укриттів і захисту для енергетики на грудень. Так чи так, а готуватися до зими почали одразу після завершення попередньої – і за цей час президент, нардепи та міністри встигли дати багато обіцянок. Які з них політики вже провалили, а які ще можна виконати до приходу морозів – читайте в огляді «Слово і діло».
У межах підготовки до зими 2026/2027 президент, уряд і нардепи зосередилися на різних напрямах. Володимир Зеленський традиційно взяв зобов’язання у сфері загального планування – а саме контролю за затвердженням і виконанням планів стійкості через улюблений інструмент – РНБО.
Уряд Корецького обіцяє підготувати енергетику та швидко реагувати на неминучі виклики. До цього «антикризу» домішалася і дрібка популізму – Кабмін знову вирішив діяти шляхом «зимових пакетів підтримки».
Своєю чергою нардепи від «Слуги народу» обіцяють всіляко підтримувати «плани стійкості», а представники опозиційних фракцій – боротися з підвищенням цін на електроенергію та газ, а також із «кешбеками» і «зимовою тисячею». Детальніше про всі обіцянки розповідаємо нижче.
Плани стійкості від президента Зеленського
Наприкінці лютого 2026 року Володимир Зеленський пообіцяв затвердити стратегію відновлення та захисту енергетики на 2026–2027 роки – і в перші дні березня РНБО справді схвалила комплексні плани стійкості для більшості регіонів та окремих міст. Виняток – Київ.
План стійкості для столиці кілька разів представляли – але знову відправляли на доопрацювання. Так, 18 червня тодішня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в дописі у фейсбуку повідомила, що найближчим часом уряд таки винесе це питання на розгляд РНБО – але зрештою план стійкості Києва затвердили аж у серпні.
Ці «комплексні плани» стали своеобразною заміною деталізованого «Плану стійкості України», деталізовану версію якого Володимир Зеленський пообіцяв ще в листопаді 2024-го – втім, її так і не представили. Ймовірно, цей план у десяти пунктах спіткала доля «Української доктрини» – іншої масштабної стратегії президента, яка потрапила в забуття.
Цього ж разу влада зосередилася на планах стійкості для громад, розроблених на основі досвіду попередніх зим. Після затвердження РНБО цих «комплексних планів» Володимир Зеленський кілька разів обіцяв персональну відповідальність для місцевої влади за невиконання термінів їхнього виконання.
«Частина громад, на жаль, відстає у підготовчій роботі. Будемо робити висновки, зокрема й кадрові», – заявив президент 30 червня 2026 року після доповіді Юлії Свириденко про реалізацію в регіонах планів стійкості.
Крім того, навесні Володимир Зеленський узяв на себе й особисте зобов’язання стежити за підготовкою регіонів до зими, у межах чого триває щотижневе фіксування стану виконання «комплексних планів стійкості».
В останній же день літа Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО, в якому посадових осіб військових адміністрацій, міських голів, керівників підприємств, установ та організацій попередили про особисту відповідальність за невиконання комплексних планів стійкості. Контроль за виконанням рішення лежить на секретареві РНБО – Ігорю Клименку.
Поки що не видно, щоби за невиконання «планів стійкості» для когось із вищезазначених категорій настала відповідальність, хоча 1 жовтня президент і заявив, що в частині громад відстають від підготовки до зими.
Зимовий пакет підтримки від уряду Корецького
Найважливіші обіцянки про підготовку до найважчої зими повномасштабної війни розділили між собою два міністри уряду Корецького – Денис Шмигаль з Міненерго та Денис Улютін з Мінсоцполітики.
Саме очільник Міністерства соціальної політики є головним відповідальним за «зимову підтримку». Наприкінці серпня 2026 року Денис Улютін, як і обіцяв, подав до Кабміну акт про запуск нової одноразової допомоги у межах «зимової підтримки»: «Найближчим часом її схвалимо і будемо отримувати заявки від людей, щоб ми могли ще до початку опалювального сезону, до початку холодів зробити ці виплати, щоб люди змогли використати ці кошти». Очікувано, Кабмін схвалив пропозицію.
Крім того, згідно з програмою дій уряду від 17 серпня 2026 року Денис Улютін гарантує виплату в розмірі 19,4 тисячі гривень на зимовий період для 350 тисяч домогосподарств. Цю обіцянку, як і решту зобов’язань у Програмі дій уряду, автоматично бере на себе і глава Кабміну – Сергій Корецький.
Також від Мінсоцполітики варто очікувати хабу екстреного реагування для надання допомоги громадянам взимку – створити цей Task Force міністр Улютін пообіцяв наприкінці літа 2026 року.
Зі свого боку міністр енергетики Денис Шмигаль у програмі дій уряду гарантував, що Україна до кінця поточного року матиме сформовані стратегічні резерви природного газу. Також міністр гарантує, що до того часу в Україні введуть не менше ніж 800 МВт потужностей розподіленої газової генерації.
Крім того, ще з минулорічної програми дій уряду на Денисі Шмигалі висить обіцянка призначити 100% керівників державних суб’єктів у сфері енергетики на конкурсній основі.
Разом із тим міністр зміг виконати деякі свої точкові обіцянки: наприклад, улітку до Харківської області справді доставили 250 трансформаторів з хабів Міненерго завдяки підтримці Австралії.
Крім Шмигаля та Улютіна, важливе в межах підготовки до зими зобов’язання має ще й новий міністр внутрішніх справ Іван Вигівський. Згідно з програмою дій уряду, він гарантує забезпечення екстреного реагування на надзвичайні ситуації в осінньо-зимовий період.
Сама собою ця обіцянка надто розмита, проте в ній є і конкретні пункти: так, глава МВС має забезпечити готовність електрогенераторів загальною потужністю 280 МВт і теплогенераторів потужністю 44 МВт до кінця 2026 року.
Депутати проти зимової тисячі та зростання цін
Обіцянки нардепів стосовно підготовки до зимового сезону суттєво різняться залежно від їхньої фракції. Так, кілька депутатів із фракції «Слуги народу» зобов’язалися сприяти планам стійкості.
Зокрема нардеп Артем Кунаєв пообіцяв, що він та його колеги продовжать створювати законодавчі механізми, які допомагатимуть громадам України ставати більш стійкими та енергонезалежними. Так «слуга» прокоментував підписання меморандуму щодо створення Регіонального офісу декарбонізації та енергоефективності у Запоріжжі.
Своєю чергою нардеп Сергій Козир у відеозверненні 26 серпня пообіцяв створити у межах Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг спеціальну групу, яка контролюватиме виконання планів стійкості. Наступного дня Комітет проголосував за створення цієї групи, яка мусить регулярно звітувати про свої перевірки.
Народні обранці з опозиційних партій тим часом налаштовані протидіяти окремим ініціативам уряду щодо планів на зиму. Чималу активність у цьому напрямі виявив нардеп із фракції «Голосу» Ярослав Железняк.
8 травня у своєму телеграм-каналі Железняк пообіцяв зареєструвати альтернативний закон про внесення змін до Держбюджету-2026, який би передбачав заборону витрачати кошти на «національний кешбек, зимову тисячу, єбачок і весь цей популізм». 20 травня Железняк разом із Максимом Хлапуком дійсно зареєстрували ініціативу – яку не було прийнято.
Разом із тим нардеп поки що не подав правки до Держбюджету-2027, згідно з якими видатки на захист енергетики стають захищеними, як і оборонні статті. Відповідну обіцянку Железняк зробив у своєму ютуб-каналі 26 вересня.
Нардеп із фракції «Батьківщина» Олексій Кучеренко теж дав обіцянку в ефірі ютуб-каналу – щоправда, не власного, а «КШДУ медіа». 29 серпня депутат запевнив, що не допустить зростання цін на електроенергію. Подібні обіцянки, втім, легко порушити – як це зробив Юрій Бойко.
Голова депутатської групи «Платформа за життя та мир» 7 квітня 2026 року запевнив (теж у відеоформаті), що боротиметься за скасування рішення уряду про підвищення цін на електроенергію для бізнесу. Утім, протягом квітня Бойко так і не скористався жодним доступним йому інструментом, щоби висловити протест чи заперечення рішенню НКРЕКП – і провалив обіцянку.
Нагадаємо, на початку вересня «Слово і діло» опублікувало результати власного соціологічного опитування. Серед іншого ми питали українців про те, як вони готуються до чергової воєнної зими.
Більшість українців оцінюють свою підготовку як обмежену або недостатню. Понад 80% мають необхідний мінімум для виживання в холодну пору – теплий одяг і ковдри, автономне освітлення, запаси води та харчів. Натомість зарядні станції та генератори мають менше ніж 20% і 16% відповідно.
Підготовка центральної та місцевої влади до важкої зими відбувається на тлі рекордного дефіциту бюджету, порівняти який з минулорічними можна на нашій інфографіці. Ключовою людиною, яка відповідає за пошук додаткових коштів, є багаторічний міністр фінансів Сергій Марченко, обіцянки якого ми нещодавно розбирали в огляді.
На тлі взаємних звинувачень КМДА і центральної влади Київ чекає ймовірно найважчий опалювальний сезон за час повномасштабної війни. Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці, коли в столиці починався опалювальний сезон у минулі роки.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»