Результати соцопитування на тему «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

«Слово і діло» публікує результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Цього разу українців запитали про відключення електроенергії, плани щодо переїзду перед зимою, референдум щодо мирної угоди, про відносини України зі США, удари по російських НПЗ, а також про ставлення до Польщі та до рішення Львівської облради провести рік Шухевича. Вже традиційно респонденти відповіли на питання про переговорний трек, довіру до міжнародних політиків, а також про готовність служити. Третя частина – про відносини України зі США, удари по російських НПЗ та довіру до міжнародних лідерів – представлена ​​нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25 жовтня-1 листопада 2026 року.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• ⁠Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська;
• ⁠Схід: Донецька, Харківська;
• ⁠Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

Розподіл відповідей щодо оптимальної стратегії дій президента України у разі незгоди з адміністрацією Д. Трампа свідчить про переважання суб’єктних та активних підходів: сумарно 51,5% опитаних підтримують активну позицію («шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон» – 28,5%, «відкрито й публічно критикувати» – 23%), тоді як обережну лінію обирають 28,5% («уникати будь-яких конфліктів через залежність від зброї та розвідки» – 20,5%, «не погоджуватися лише непублічно» – 8%), а кожен п’ятий респондент (20%) вагається з відповіддю.

Оцінка того, хто більше прагне швидкого укладення мирної угоди – Д. Трамп чи в. путін, виявляє тотальний скептицизм суспільства щодо суб’єктів переговорного процесу: 59% респондентів переконані, що жоден із них насправді не зацікавлений у швидкому мирі; серед тих, хто вбачає таке прагнення, 28% вказують на Д. Трампа, тоді як у щирість намірів путіна вірять лише 2% опитаних, а 11% вагаються з відповіддю.

Оцінка позиції суспільства щодо мораторію на удари по російських НПЗ в обмін на припинення атак на українську енергетику свідчить про виразне переважання жорстких та дзеркальних умов: сумарно 71,5% респондентів виступають проти безумовного припинення атак, із яких 40,5% згодні зупинити удари виключно за принципом дзеркальності (після того, як рф першою припинить атаки), а 31% виступають категорично проти мораторію, вважаючи удари по НПЗ головним важелем тиску; водночас безумовну зупинку атак заради захисту цивільної інфраструктури підтримують 18% опитаних («електропостачання та опалення для людей зараз важливіші»), а 10,5% вагаються з відповіддю.

Оцінка сумарного рівня довіри та недовіри до міжнародних діячів у жовтні 2026 року дозволяє поділити їх на чотири групи за балансом суспільного сприйняття: 1) позитивний баланс (сумарна довіра >40%) – очолює групу Урсула фон дер Ляєн (56% сумарної довіри проти 22,5% сумарної недовіри), далі йдуть Еммануель Макрон (55% проти 24%), Джорджа Мелоні (49% проти 21%), Фрідріх Мерц (48% проти 23%) та Ендрю Бернем (41% проти 21,5%); 2) паритетний баланс – Дональд Туск демонструє рівні показники сумарної довіри та недовіри (35% проти 35%); 3) виражений негативний баланс (сумарна недовіра 50–60%) – Петер Мадяр (19% сумарної довіри / 50,5% сумарної недовіри) та Кароль Навроцький (13,5% / 59%); 4) критично висока сумарна недовіра (>60%) – Сі Цзіньпін (7% сумарної довіри / 69% сумарної недовіри) та Дональд Трамп, який замикає рейтинг із найвищим рівнем сумарної недовіри (7% / 78%). Порівняно з вереснем, у жовтні серед міжнародних лідерів спостерігається системне зниження рівня вираженої недовіри (зокрема у Дональда Туска, Петера Мадяра та Фрідріха Мерца), яке більшою мірою компенсувалося розширенням групи респондентів, що вагаються з оцінкою («важко оцінити»).

Рейтинг міжнародних лідерів за середнім арифметичним балом довіри (шкала 1–4 бали, де 1 – зовсім не довіряю, а 4 – повністю довіряю) у жовтні 2026 року та їхня динаміка порівняно з вереснем розподіляються на три основні групи: 1) високий рівень довіри (>2,6 бала) – очолює рейтинг Урсула фон дер Ляєн (2,79 бала, +0,10), далі йдуть Джорджа Мелоні (2,72, +0,17), Еммануель Макрон (2,66, +0,06), Фрідріх Мерц (2,66, +0,12) та Ендрю Бернем (2,66, +0,14); 2) помірний рівень довіри (1,9–2,4 бала) – Дональд Туск (2,37 бала, +0,10) та Петер Мадяр (1,96, +0,07); 3) низький рівень довіри (<1,8 бала) – Кароль Навроцький (1,75 бала, +0,10), Сі Цзіньпін (1,49, без змін) та Дональд Трамп, який замикає рейтинг (1,40, -0,10). У жовтні спостерігається загальне зростання довіри до європейських політиків (найбільший приріст у Дж. Мелоні та Е. Бернема), тоді як Д. Трамп став єдиним лідером із відчутним від’ємним трендом (-0,10 бала).

Загальні результати дослідження: «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

Розподіл відповідей щодо оптимальної стратегії дій Президента України у разі виникнення незгоди з адміністрацією Д. Трампа свідчить про перевагу активних та суб’єктних підходів над компромісними чи конформістськими. Загалом 51,5% респондентів виступають за активну протидію або диверсифікацію партнерств: 28,5% вважають, що варто шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон, а 23% наполягають на відкритій та публічній критиці, оскільки «мовчання сприймають як слабкість». Натомість обережнішу лінію поведінки підтримують сумарно 28,5% опитаних: 20,5% вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів через критичну залежність від зброї та розвідданих США, а 8% пропонують висловлювати незгоду виключно непублічно (за зачиненими дверима). Кожен п’ятий респондент (20%) вагається з визначенням оптимальної дипломатичної стратегії.

Аналіз демографічних та регіональних розподілів відповідей засвідчує помітні відмінності у виборі стратегії дій Президента України у разі незгоди з адміністрацією Д. Трампа: якщо старші вікові групи, кияни та опитані з Центру частіше висловлюються за переорієнтацію на Європу, то на Півдні та серед молоді частіше орієнтують керівництво держави на уникнення будь-яких конфліктів із Вашингтоном або на висловлення незгоди виключно в непублічному форматі.

Статеві особливості: чоловіки відносно частіше за жінок вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів із США (23% проти 19% серед жінок), а також удвічі частіше обирають непублічне висловлення незгоди за зачиненими дверима (11% проти 5% серед жінок при 8% загалом). Водночас майже кожна четверта жінка вагається з відповіддю (23% проти 17% серед чоловіків).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) значно рідше за інші вікові категорії підтримує стратегію пошуку опори в Європі (17% проти 28,5% загалом), але при цьому найчастіше обирає як уникнення будь-яких конфліктів (26% проти 20,5% загалом), так і непублічну незгоду за зачиненими дверима (13% проти 8% загалом). У групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності (25% проти 20% загалом). Респонденти віком 45–54 роки та 55 років і старше найчастіше очікують від президента переорієнтації на Європу (по 33% проти 28,5% загалом), причому в групі 45–54 роки також фіксується найвищий запит на відкриту та публічну критику Вашингтона з боку керівництва держави (27% проти 23% загалом).

Регіональна специфіка: Південь демонструє суттєво вищу орієнтацію на уникнення будь-яких конфліктів із США через залежність від постачання зброї та розвідки (29% проти 20,5% загалом), водночас тут нижчими є частки бажаючих шукати опору в Європі (23% проти 28,5% загалом) та вдаватися до відкритої критики (19% проти 23% загалом). Північ характеризується підвищеним рівнем невизначеності – частка тих, кому важко відповісти, становить 26% проти 20% загалом, а також меншою часткою прихильників уникнення конфліктів (16% проти 20,5% загалом). Київ та Центр вирізняються підвищеною прихильністю до європейського вектора – пошук опори в Європі підтримують 33% у Києві та 32% у Центрі (проти 28,5% загалом), водночас у Києві зафіксовано мінімальний рівень вагань (12% проти 20% загалом). Схід відрізняється вищою підтримкою як непублічного відстоювання позиції за зачиненими дверима (12% проти 8% загалом), так і відкритої критики (27% проти 23% загалом).

Відповідаючи на запитання про те, хто більше прагне швидкого миру – Д. Трамп чи в. путін – більше половини учасників опитування висловили глибокий скепсис щодо намірів обох президентів: 59% респондентів переконані, що ні Д. Трамп, ні в. путін насправді не зацікавлені у швидкому укладенні мирної угоди. Серед тих, хто вбачає прагнення до швидких домовленостей у конкретних лідерів, 28% опитаних вказують на Д. Трампа, тоді як реальну зацікавленість в. путіна фіксують лише 2% учасників опитування. Ще 11% респондентів вагалися з оцінкою.

Аналіз демографічних та регіональних груп виявляє відмінності в оцінках зацікавленості зовнішніх лідерів у швидкому укладенні мирної угоди: якщо жінки, респонденти з Півночі та опитані віком від 30 років висловлюють виражений скепсис щодо обох діячів, то чоловіки, молодь та опитані з Півдня значно частіше вбачають таке прагнення у Д. Трампа.

Статеві особливості: жінки значно частіше за чоловіків переконані, що жоден із лідерів насправді не зацікавлений у швидкому мирі (68% проти 49% серед чоловіків та 59% загалом). Натомість чоловіки майже удвічі частіше за жінок вважають, що до швидкого укладання мирної угоди прагне Д. Трамп (36% проти 20% серед жінок та 28% загалом). Частка тих, хто вказує на в. путіна чи вагається з відповіддю практично не відрізняється.

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) демонструє найнижчий рівень скепсису щодо обох лідерів (44% проти 59% загалом), але при цьому найчастіше вбачає прагнення укласти угоду з боку Д. Трампа (38% проти 28% загалом) та частіше вагається з відповіддю (15% проти 11% загалом). Усі вікові категорії від 30 років і старше демонструють стабільно високий скепсис щодо обох акторів (60–63%), тоді як прагнення Д. Трампа в цих групах фіксують 24–27% респондентів.

Регіональна специфіка: на Півночі зафіксовано найвищий рівень скепсису щодо реальних намірів обох лідерів (71% проти 59% загалом) при найменшій частці тих, хто вважає зацікавленим Д. Трампа (19% проти 28% загалом). Натомість на Півдні спостерігається найменша частка скептиків щодо обох діячів (43%) та найбільша частка тих, хто вбачає прагнення до швидкого миру у Д. Трампа (38%), при підвищеному рівні невизначеності (16% проти 11% загалом). У Києві також вища за середню частка тих, хто вказує на Д. Трампа (35%), при мінімальному рівні вагань (8%).

Результати опитування свідчать, що більшість респондентів (71,5%) загалом виступають проти безумовного припинення атак на російські об’єкти нафтопереробки, висуваючи вимогу дзеркальності або вважаючи удари по російським НПЗ критичним елементом тиску. Найбільша частка опитаних (40,5%) згодна припинити атаки на російські НПЗ тільки за принципом «дзеркальності» – якщо росія першою зупинить удари по українській енергетиці. Ще 31% респондентів виступають категорично проти будь-якого мораторію, називаючи удари по НПЗ нашим головним важелем тиску. Водночас 18% опитаних вважають, що удари варто зупинити заради захисту цивільних, оскільки електропостачання та опалення в домівках зараз важливіші. Кожен десятий (10,5%) вагається з відповіддю.

Детальний аналіз соціально-демографічних груп показує, що єдиного консенсусу щодо умов мораторію на удари по російських НПЗ немає: пріоритети змінюються залежно від регіону, статі та віку респондентів.

Статеві особливості: чоловіки відносно частіше за жінок вважають за необхідне діяти за принципом дзеркальності – припиняти удари лише після аналогічного кроку з боку рф (43% проти 39% серед жінок), а також частіше обирають гуманітарно-побутовий пріоритет збереження тепло- й електропостачання (22% проти 14% серед жінок при 18% загалом). Жінки, навпаки, частіше за чоловіків виступають безапеляційно проти припинення ударів по НПЗ (35% проти 26% серед чоловіків та 31% загалом).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) значно частіше за інші вікові категорії виступає за припинення ударів по російським НПЗ заради збереження електропостачання та опалення для українців (27% проти 18% загалом), але при цьому рідше підтримує позицію щодо обов’язкового продовження атак як важеля тиску (26% проти 31% загалом). У групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності (16% проти 10,5% загалом).

Регіональна специфіка: принцип «дзеркальності» (припинення ударів тільки у відповідь) частіше підтримують на Півночі (48% проти 40,5% загалом) та у Центрі (46%), рідше – у Києві (34%) та на Півдні (29%). Категоричне продовження атак (головний важіль тиску) найчастіше вимагають на Заході (37% проти 31% загалом), тоді як на Сході ця позиція має найменшу підтримку (24%). Зупинка атак заради електропостачання та опалення для людей найбільше затребувана на Сході та Півдні (по 27% проти 18% загалом) й у Києві (24%), а найменше – на Півночі (11%) та Заході (13%). Невизначеність найвищою є на Півночі, де 16% вагаються з відповіддю проти 10,5% загалом.

Оцінка сумарного рівня** довіри та недовіри до міжнародних діячів у жовтні 2026 року** дозволяє поділити їх на чотири виражені групи за балансом суспільного сприйняття.

Група 1. Лідери з вираженим позитивним балансом (сумарна довіра понад 40% та переважає сумарну недовіру): Урсула фон дер Ляєн очолює рейтинг довіри серед міжнародних діячів із сумарним показником довіри 56% (із 20% повної довіри) проти 22,5% сумарної недовіри; Еммануель Макрон демонструє високий рівень сумарної довіри (55%) при 24% сумарної недовіри; Джорджа Мелоні утримує сумарну довіру на рівні 49% при сумарній недовірі 21%; Фрідріх Мерц фіксує сумарну довіру на рівні 48% проти 23% сумарної недовіри; Ендрю Бернем також демонструє позитивний баланс – 41% сумарної довіри проти 21,5% сумарної недовіри, проте вирізняється найвищим рівнем необізнаності респондентів (15% не знають, хто це).

Група 2. Лідери з нейтральним/паритетним балансом: Дональд Туск демонструє абсолютний паритет сумарної довіри та недовіри – по 35% кожного з показників, при високій частці тих, кому важко оцінити довіру (24,0%).

Група 3. Лідери з вираженим негативним балансом (сумарна недовіра в коридорі 50–60%): Петер Мадяр демонструє сумарну довіру у 19%, тоді як сумарна недовіра сягає 50,5% (24% вагаються з оцінкою); Кароль Навроцький фіксує сумарну довіру на рівні лише 13,5% при сумарній недовірі 59% (із 33% «зовсім не довіряю»).

Група 4. Лідери з критично високим рівнем недовіри (сумарна недовіра 69–78%): Сі Цзіньпін демонструє сумарну недовіру на рівні 69% (зокрема 47% повної недовіри) при сумарній довірі лише 7%; Дональд Трамп замикає рейтинг із найвищим рівнем сумарної недовіри серед усіх міжнародних лідерів – 78% (зокрема 59% повної недовіри) при рівні сумарної довіри лише 7%.

Порівняльний аналіз динаміки сумарної довіри та недовіри до міжнародних лідерів між вереснем та жовтнем 2026 року свідчить про загальне зниження рівня вираженої недовіри та частковий перехід респондентів до категорії невизначеності:

Урсула фон дер Ляєн зберегла високий рівень сумарної довіри (56% у жовтні проти 58% у вересні), при цьому рівень недовіри дещо скоротився – з 25% до 22,5%.

Еммануель Макрон зафіксував стабілізацію сумарної довіри (55% у жовтні проти 54,5% у вересні) на тлі зниження сумарної недовіри з 28% у вересні до 24% у жовтні. Джорджа Мелоні – сумарна довіра дещо зросла з 47% до 49% (зокрема категорія «повністю довіряю» зросла з 7% до 12%), а сумарна недовіра знизилася з 26% до 21%.

Ендрю Бернем утримав сумарний рівень довіри на позначці 41%, продемонструвавши приріст повної довіри з 7% до 12%, хоча частка тих, хто не знає діяча, зросла з 10% до 15%.

Фрідріх Мерц при стабільній сумарній довірі (48% у жовтні проти 49% у вересні) продемонстрував зниження сумарної недовіри з 29% до 23%, що супроводжувалося зростанням частки тих, кому важко оцінити діяча (з 18% до 22%).

Дональд Туск відчутно скоротив рівень негативного сприйняття – сумарна недовіра знизилася з 42% у вересні до 35% у жовтні, зрівнявшись із рівнем сумарної довіри (35%). Петер Мадяр зменшив рівень сумарної недовіри з 57% у вересні до 50,5% у жовтні, тоді як сумарна довіра дещо зрослі з 17% до 19%.

Кароль Навроцький демонструє позитивну корекцію балансу – сумарна недовіра знизилася з 65% у вересні до 59% у жовтні, при цьому частка «важко оцінити» зросла до 22%. Сі Цзіньпін зафіксував зниження сумарної недовіри з 74% до 69%, що відбулося виключно за рахунок зростання частки невизначених (з 15% до 18,5%) при стабільній сумарній довірі 7%.

Дональд Трамп зберігає найвищий рівень негативного сприйняття (78% сумарної недовіри у жовтні проти 80% у вересні), проте всередині цієї групи відбулося подальше зростання категорії «зовсім не довіряю» – з 54% до 59%.

Порівняно з вереснем, у жовтні серед міжнародних лідерів спостерігається системне зниження рівня вираженої недовіри (зокрема у Дональда Туска, Петера Мадяра та Фрідріха Мерца), яке більшою мірою компенсувалося розширенням групи респондентів, що вагаються з оцінкою («важко оцінити»).

Рейтинг міжнародних лідерів за середнім арифметичним балом довіри (серед тих, хто визначився з оцінкою, за шкалою від 1 до 4 балів, де 1 – зовсім не довіряю, 4 – повністю довіряю) у жовтні 2026 року та порівняно з вересневою хвилею вибудовується таким чином:

Урсула фон дер Ляєн очолює рейтинг із найвищим середнім балом – 2,79 бала у жовтні, продемонструвавши відновлення позицій на +0,10 бала порівняно з вереснем (2,69).

Джорджа Мелоні посідає другу позицію з оцінкою 2,72 бала у жовтні, демонструє зростання довіри на +0,17 бала порівняно з вересневим показником (2,55).

Еммануель Макрон отримує 2,66 бала у жовтні, покращивши свій результат на +0,06 бала відносно вересня (2,60).

Фрідріх Мерц фіксує середню оцінку 2,66 бала у жовтні, що відображає зростання на +0,12 бала порівняно з вереснем (2,54).

Ендрю Бернем ділить третю-п’яту сходинки з Макроном і Мерцем з оцінкою 2,66 бала у жовтні, продемонструвавши приріст на +0,14 бала порівняно з вереснем (2,52). Дональд Туск демонструє позитивну корекцію довіри до 2,37 бала у жовтні проти 2,27 бала у вересні (+0,10 бала).

Петер Мадяр фіксує середню оцінку 1,96 бала у жовтні, відновивши показник на +0,07 бала після певного вересневого просідання (1,89).

Кароль Навроцький продовжує поступове зростання бала довіри, досягнувши 1,75 бала у жовтні проти 1,65 бала у вересні (+0,10 бала).

Сі Цзіньпін утримує стабільну оцінку на рівні 1,49 бала у жовтні, що повністю відповідає вересневому показникові (1,49 бала).

Дональд Трамп замикає рейтинг із найнижчим балом – 1,40 бала у жовтні, продемонструвавши подальше зниження оцінки на -0,10 бала порівняно з вереснем (1,50).

У жовтні серед більшості оцінюваних міжнародних діячів спостерігається позитивна динаміка середніх балів довіри (найбільший приріст зафіксовано у Джорджі Мелоні та Ендрю Бернема), тоді як єдиним лідером із відчутним зниженням середнього бала довіри став Дональд Трамп.

Нагадаємо, на початку листопада повідомлялося, що Україна за три дні уразила НПЗ, які забезпечують 10% нафтопереробки росії. Цього тижня також після атаки горів найбільший НПЗ рф у Ленінградській області.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не може не відповідати на удари росіян, оскільки ворог атакує енергетичну інфраструктуру країни. Однак, Київ готовий зупинити удари на той період, на який вистачить ракет до системи Patriot.

З нашої інфографіки можна згадати географію ударів по російським НПЗ. Також ми показували географію та хронологію ударів по російських заводах синтетичного каучуку, критично важливого компонента ракетного палива.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.