Після дев'ятимісячної перерви Україна та росія за посередництва США відновили тристоронні переговори щодо завершення війни. Останній дводенний раунд консультацій між делегаціями відбувся в Абу-Дабі тиждень тому. Сторони змогли попередньо домовитися про новий масштабний обмін полоненими. Також на переговори прибули представники Європи, але їхній статус залишився невизначеним. Тим часом медіа писали, що росія на неофіційних переговорах висунула низку вимог, серед яких – передача під її контроль усього Донбасу. На тлі відновлення переговорного процесу «Слово і діло» вирішило систематизувати, які умови щодо завершення війни висувають українська та російська сторони, та що пропонують США. Деталі – на інфографіці.
Припинення вогню на лінії фронту та ударів по території противники
Україна та США підтримують припинення вогню на лінії фронту, тоді як рф – проти. Зокрема, президент України Володимир Зеленський заявив, що тимчасове припинення вогню та замороження бойових дій по нинішній лінії фронту може стати першим кроком до завершення війни. За його словами, зупинка активних бойових дій на тих позиціях, де зараз перебувають війська рф, стане кроком переходу від війни до дипломатичних переговорів. Водночас Зеленський наголошує, що таке рішення можливе лише за умови отримання надійних гарантій безпеки для України від Сполучених Штатів та європейських союзників. Однак після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, за словами Зеленського, особисто диктатор володимир путін наразі не підтримує ідею припинення вогню. Крім того, Україна також пропонувала рф ввести окремий енергетичний «сізфаєр» (припинення ударів по енергетиці), проте російська сторона виявила небажання обговорювати це питання, розповідав Зеленський.
Питання територій
Президент Володимир Зеленський неодноразово та категорично заявляв, що Україна не піде на жодні територіальні поступки росії в обмін на припинення вогню чи мирні угоди. За словами президента, відповідь на питання про території чітко прописана в Конституції України, і відступати від неї ніхто не має права. Також Україна ніколи юридично не визнає тимчасово окуповані території російськими, а також не віддасть те, що окупанти не змогли захопити силою.
Водночас однією з головних воєнних та політичних цілей російської сторони, за даними медіа, залишається повний вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Ця вимога фігурує як у планах російського командування на фронті, так і в ультиматумах Кремля на міжнародних перемовинах. Зокрема, під час дипломатичних контактів в Абу-Дабі російська делегація продовжувала наполягати на встановленні контролю над усією територією Донбасу. За даними ЗМІ, Москва вимагала відведення українських військ із неокупованих міст Донеччини — зокрема зі Слов'янська, Краматорська та Дружківки.
Щодо позиції США, то, за даними The Economist, американські перемовники пропонували ідею зміни внутрішніх адміністративних меж областей України, щоб росія могла формально заявити про захоплення Донбасу без фактичної здачі українських міст. Водночас Україна зберегла б контроль над містами, які наразі утримують Сили оборони. Проте, за даними медіа, цю ідею відкинула українська сторона.
Як наголошував Володимир Зеленський, Україна не вірить в обіцянки так званого миру в обмін на територіальні поступки Кремля.
Крім того, 10 листопада голова МЗС України Андрій Сибіга заперечив заяву путіна про те, що під контролем України залишається лише 10% Донбасу. За словами міністра, Україна контролює 20% території регіону. Відповідні дані він передав держсекретарю США та іншим партнерам.
Гарантії безпеки для України
Наприкінці жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Європа має бути залучена до обговорення гарантій безпеки для України та її післявоєнного відновлення, зокрема з огляду на те, що європейські партнери фінансують постачання зброї Україні й підтримують її бюджет. І вже 10-11 листопада на мирних переговорах України, США та росії в столиці ОАЕ були присутні представники Європейської комісії, Європейської ради, Німеччини, Франції та Великої Британії на рівні радників з питань безпеки, а також керівник апарату генсека НАТО. Американську сторону представляли Стів Віткофф і Джаред Кушнер, українську делегацію очолив Рустем Умєров, а російську – помічник путіна Володимир Мединський. До складу делегацій також увійшли високопосадовці дипломатичних і безпекових структур.
Наразі відомо, що США пропонували росії обговорити двосторонні гарантії безпеки для України, подібні до тих, які передбачають статті 4 і 5 у договорі НАТО, але остаточне рішення щодо американських зобов'язань у переговорах щодо завершення війни ухвалюватиме президент США Дональд Трамп. Такий варіант влаштував би Київ.
Як зазначали представники Штатів, результаті таких умов Україна могла б отримати механізм безпеки, який «фактично був би дуже схожий на НАТО». Зокрема, стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає консультації союзників, якщо одна з держав вважає, що її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. А стаття 5 закріплює принцип колективної оборони: напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. При цьому йдеться саме про гарантії, змодельовані за цими принципами, а не про членство України в НАТО, яке, між тим, також би цілком влаштувало Україну. Також Україна припускає ще один варіант надання гарантій через союзників з Коаліції охочих – за підтримки США.
Крім того, в ОАЕ американська сторона паралельно пропонувала обговорювати новий порядок безпекових відносин у Європі, в тому числі за участі європейців.
Зовсім іншу позицію займає росія – Кремль категорично проти розширення НАТО та будь-яких іноземних військ на території України. Водночас Москва не проти участі європейців у мирних перемовинах.
Розбудова і розвиток України
Щодо процесу післявоєнного відновлення, то Україна наполягає на необхідності компенсації завданих збитків і членстві в ЄС. Щодо членства в ЄС – росія не виступає проти. Також президент Володимир Зеленський заявив, що всі заморожені російські активи мають бути спрямовані на відновлення України, а не росії, яка є державою-агресором. За його словами, українська сторона неодноразово порушувала перед США питання використання заморожених активів, зокрема й суми близько 5 мільярдів доларів.
Американці вже зробили крок до спільного плану розбудови – 30 квітня поточного року 2025 було підписано Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови для залучення інвестицій у розвиток української економіки та поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США. Раніше ми розповідали, що відомо про головного інвестора, американську корпорацію BlackRock, яка готова вкладати кошти у відновлення України.
На якій стадії переговорний процес зараз
Станом на 18 листопада дата, місце проведення та склад делегацій наступного раунду переговорів за участю України, США та росії ще не оголошені. Помічник президента рф Юрій Ушаков 16 листопада заявив, що Москва поки не погодила конкретну дату нової зустрічі та не дала згоди на залучення європейських представників до майбутнього раунду.
Відомо, що завтра, 19 листопада, спеціальні посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрінуться в Берліні з українськими та європейськими посадовцями. Російська делегація у цій зустрічі участі не братиме.
Нагадаємо, політолог Володимир Воля в коментарі «Слово і діло» пояснив, чому Кремль погодився залучити Європу до переговорів щодо України, на які поступки від США та європейських країн розраховує путін і як росія може використати розбіжності між союзниками.
А президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко припустив, які ризики новий формат переговорів створює для України та чи може росія посилити гібридний тиск на європейські країни. Також окремо він пояснив, чи може Україна вступити до НАТО в обмін на Донбас та що стоїть за пропозицією США.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»