У разі визнання закону неконституційним наслідки для країни будуть вибухонебезпечними як у політичному, так і юридичному сенсі.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Дійсно, до закону про люстрацію є питання, він неодноразово критикувався. Однак, по-перше, його скасування може бути вибухонебезпечним, по-друге, те, що наразі повернулися до закону про люстрацію, є частиною політичної тактики протягом виборчої кампанії», – зазначила Тищенко.
За її словами, можливе скасування закону в різних частинах може мати два далекосяжних наслідки.
«Слід врахувати, що триває виборча компанія. Сьогоднішні опоненти влади використовуватимуть цю тему для мобілізації виборців, апелюючи до того, що дійсно відбувається реванш, що ті люди, які здійснювали політику за часів Януковича, яка багато в чому порушувала права людини, повертаються до системи ухвалення рішень», – пояснила вона.
Фактично, країна скочується до 2014 року з усіма можливими ризиками, які з цього випливають. Можливе скасування люстрації, однозначно, може мобілізувати виборців опонентів нинішнього президента й вплинути на результати виборів, підкреслила експерт.
«Значною мірою, це дуже сильно може зіграти проти самого Зеленського», – уточнила вона.
Слід врахувати, що є ще активна частина суспільства, яка вимагає справедливості, вітає закон про люстрацію. Враховуючи активність та суспільні настрої, це також може мати вплив, додала фахівець.
Ще один вимір – юридичний. Тобто це може проявитися в появі численних позовів щодо відновлення на посадах, як наслідок, можливий певний управлінський хаос через різні судові рішення, акцентувала вона.
«Є ризик, що одіозні персони екс-режиму зможуть знову претендувати на посади на державній службі. Знову ж таки, тут небезпечним є фактор суспільних настроїв. На такі речі, як безкарність, не можна реагувати спокійно», – констатувала Тищенко.
Доктор юридичних наук, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив, що коли закон говорив чітко, без диспозитивності, жодних нюансів не було.
«Наприклад, вказано те, що не можуть обіймати посади в органах особи, які перебували на певних посадах за часів Януковича. Надавався перелік цих посад», – уточнив він.
За його словами, з такими положеннями сперечатися було досить складно, оскільки закон усе чітко визначав. КСУ може визнати окремі положення закону неконституційними, але не весь закон. Чи повернуться на посади люди, які були звільнені за законом про люстрацію, в разі, якщо КСУ визнає закон неконституційним, поки сказати складно.
«Можливо, КСУ зробить це щодо деяких положень. Скоріш за все, це не будуть принципові положення закону», – резюмував Хавронюк.
Нагадаємо, закон України «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014 року й відтоді постійно зазнає критики. Чому – за посиланням.
Також, як з'ясували аналітики порталу, Порошенко не зміг провести повноцінну люстрацію, як обіцяв у своїй передвиборчій програмі, коли балотувався на посаду глави держави в 2014 році.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA