Стефанчук у передвиборчій програмі пообіцяв добиватися позбавлення депутатського мандату за прогули

29 серпня 2019 року у ВРУ було зареєстровано проєкт закону № 1027 про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України). Ініціатива передбачає нові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України, як: відсутність його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії.

3 вересня 2019 року ВРУ ухвалила Постанову про включення до порядку денного цього законопроєкту і про його направлення до Конституційного Суду України (№1027/П). Микола Стефанчук підтримав це рішення.

Однак, невдовзі КСУ визнав, що окремі ідеї законопроєкту не відповідають вимогам Конституції України.

Варто додати, що народний депутат голосував "за" направлення законопроєкту до КСУ.

16 жовтня 2019 року в парламенті прийняли законопроєкт про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" та до Регламенту Верховної Ради України щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради України або засідань комітетів Верховної Ради України (№ 1035-2) - у другому читанні та в цілому. Микола Стефанчук підтримав це рішення.

Документом передбачено, що народний депутат протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30 відсотках голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради України на пленарних засіданнях Верховної Ради України або у більш як 50 відсотках засідань комітету Верховної Ради України, до складу якого його обрано, такому народному депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Проте цей законопроєкт не передбачає позбавлення депутатського мандату за прогули пленарних засідань в парламенті.

Отже, за час роботи ВРУ IX скликання "депутатські прогули" так і не стали причинами для позбавлення депутатського мандату.

А народний депутат не долучився до розробок відповідних законодавчих ініціатив, хоча підтримував деякі з них. Тому обіцянка отримує статус "не виконано".

Статус обіцянки може бути змінено в разі позитивного ухвалення в стінах парламенту відповідних змін.