Железняк у передвиборчій програмі обіцяє повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення високопосадовців

31 жовтня 2019 року в парламенті прийняли законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" №1031. Депутат підтримав законопроект.

Згідно із законопроектом, відповідальність за незаконне збагачення пропонується встановити у разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн перевищують його законні доходи. Законопроєкт передбачає механізм цивільної конфіскації майна, "якщо сумнівні доходи чиновника коштують більше, ніж його законні доходи, починаючи з 1 млн грн. Цивільна конфіскація і кримінальна відповідальність – буде доступна тільки НАБУ, САП і ВАКС.

4 серпня 2020 року 47 народних депутатів України, більшість з яких представники партії "ОПЗЖ", звернулися до Конституційного суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, Кримінального кодексу України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року окремі пункти та деякі статті Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами та стаття 366-1 Кримінального кодексу України визнані неконституційними. Це ті статті, які надавали та розширювали повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, стосувалися особливостей врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також врегульовували діяльність Єдиного державного реєстру декларацій та визначали кримінальну відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Таким чином за сприяння депутатів ОПЗЖ та декількох представників інших політсил, суд зміг скасувати право НАЗК збирати, аналізувати, перевіряти, зберігати і оприлюднювати декларації. Відповідно доступу до цієї інформації не матимуть представники громадськості та ЗМІ. У результаті чого, шляхом подання до КСУ, було заблоковано роботу Національного агентства з питань запобігання корупції.

27 жовтня 2020 року в Офісі президента України відреагували на рішення КСУ, запевнивши, що відповідні інструменти для боротьби проти корупції в законодавстві України будуть збережені, або, в крайньому разі, поновлені. Враховуючи те, що рішення КСУ не підлягають оскарженню, умови програмної обіцянки, а саме повернення відповідальності чиновників за незаконне збагачення, не є виконаними.

4 грудня 2020 року Верховною Радою було прийнято законопроєкт №4460-д щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Він повертає відповідальність за незаконне збагачення, зокрема передбачає штрафи від 2500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи від 150 до 240 годин, обмеження волі строком до двох років, за умови, якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тисяч прожиткових мінімумів (понад 8 млн грн). Народний депутат підтримав цей законопроєкт.

Варто зазначити, що голова НАЗК Олександр Новіков закликав Президента України накласти вето на цей законопроєкт. У листі він зазначає, що прийнятий законопроєкт не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають е-декларацію або умисно зазначають у ній недостовірні відомості. Відповідальність за незаконне збагачення було відновлено, однак наразі передбачається менший її ступінь та більші ризики у порівнянні з законодавством до рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року.

29 червня 2021 року народні депутати Верховної Ради України підтримали законопроєкт №4651 про відповідальність за недостовірне декларування. Таке голосування у парламенті відбулося після того, як він отримав пропозиції до документа від президента Володимира Зеленського. Згідно з президентськими правками, неподання декларації уповноваженою особою пропонується карати штрафом, громадськими роботами, обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі строком на один рік. Також з законопроєкту вилучили положення, згідно з яким майно, що перебуває у володінні або користуванні членів сім'ї декларанта, необхідно вказувати у декларації, лише якщо члени сім'ї декларанта подали йому відповідну інформацію.

Ярослав Железняк підтримав ухвалення ініціативи.

Обіцянка отримує статус "виконано", оскільки народні депутати від фракції «Голос» продемонстрували послідовність в бажанні виконати передвиборчу обіцянку та більшістю від свого складу підтримали ухвалення законопроєкту (14 депутатів із 20 проголосували «за»)