Самогубство по-російськи: як Путін далі збирається воювати з Україною
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
У людей спрацьовує давно нарощений захист від будь-яких промов, з якими до них намагаються пробитися політики. Віри словам давно немає, а красиві слова тільки насторожують, посилюючи відчуття підступу.
Назар Холодницький пішов з посади глави САП. П'ять років – величезний термін, навіть не віриться, що він пролетів так швидко і так безплідно.
Якщо правда все те, що розповідають про операцію, в результаті якої передбачалося викрасти три десятки людей, винних у військових злочинах на Донбасі, можна тільки захоплюватися тим рівнем, на який вийшли наші спецслужби.
Крах Лукашенка, навіть поки тільки іміджевий, створює нашому президентові окрему, специфічну проблему. У пошуках ефективного, на його погляд, стилю управління Володимир Зеленський прикипів до манери білоруського президента.
Політична і громадянська специфіка України не дають розійтися поліції та її спеціальним підрозділам з боротьби з масовими протестами на повну красу і силу, як це відбувається зараз у Білорусі, але це анітрохи не робить їх меншими родичами.
Для президента наявність специфічних поглядів і зв'язків юриста Татарова зовсім не свідчить про його непридатність, а чи не навпаки – чудовий кадр, який буде ретельно наглядати за Аваковим. Напевно, щось таке Зеленському розповів Андрій Єрмак.
Що потрібно, якої жахливої сили політична воля або тільки божественне втручання, щоб відвертий грабіж порожньої казни, а хоч би й не порожньої, колись припинився?
Нічого такого вже страшного в поверненні в політичний обіг колишніх президента та генпрокурора немає. Але все-таки не покидає неприємний післясмак від цих призначень.
Відпустка made in Ukraine – це машина часу, яка легко відкидає вас на кілька десятиліть назад.
Нинішня некругла дата незалежності України є хорошим приводом для політичних гравців зробити свої заявки на новий політичний сезон.
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі.
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Частина росіян образилися на Володимира Зеленського за пропозицію закрити для них кордони, хтось списав пропозицію на стрес, а дехто побачив у ній ознаки того самого українського нацизму.
Участь армії КНДР у російсько-українській війні обговорюється останні кілька тижнів. З точки зору Москви формальний привід для такої участі існує – присутність ЗСУ у Курській області.
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться