Роботу Верховної Ради України впродовж завершального пленарного тижня п’ятої сесії восьмого скликання важко назвати напруженою. Попрацювавши більш-менш продуктивно у вівторок та півдня в середу, народні депутати виснажилися настільки, що в четвер сил вистачило на розгляд лише п’яти законопроектів. А у п’ятницю сесійна зала спорожніла настільки, що не було кому заспівати Національний Гімн України – слуги українського народу рвонули хто у Давос – на Міжнародний економічний форум, хто до Вашингтона – на інавгурацію Трампа, а хто просто світ за очі – відпочити від звитяжного державотворення та реформ десь на узбережжі теплих тропічних морів або на засніжених альпійських схилах.
Втім, заради справедливості треба зазначити, що за неповні два повноцінних робочих дні парламентарям таки вдалося розглянути та схвалити цілу низку законодавчих актів. Зрозуміло, що, розглядаючи та підтримуючи законопроекти, політичні сили й окремі народні депутати виконували або не виконували свої обіцянки, про що детальніше йтиметься нижче.
Проте окремі політики примудрилися виконати свої обіцянки, навіть не беручи участі в голосуванні. Наприклад повною мірою даоський принцип «у вей» (не-діяння) втілив народний депутат України Олександр Кірш, який, утримавшись від голосування за проект постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради (№5573), тим не менше сумлінно виконав свою обіцянку не підтримувати підвищення заробітної плати народним обранцям. «Зачот». Так тримати. Лао-Цзи рулить.
Як би там не було, але в результаті головний фінансовий документ самої Ради – проект постанови про фінансове забезпечення діяльності парламенту (№5573) так і не був ухвалений. До речі, відповідно до цього документу, парламентарі планували витратити на забезпечення своєї роботи 1,128 млрд грн, себто один день роботи Ради обходився б державі у 3,1 млн грн.
Навідміну від новоспеченого адепта даосизму, більшості народних депутатів, аби виконати свої, бодай окремі, обіцянки, довелося докласти певних зусиль. Наприклад парламентарі підтримали в першому читанні цілу низку законопроектів, спрямованих на подальше врегулювання сфери транспорту й інфраструктури.
Напередодні член фракції об’єднання «Батьківщина» Андрій Кожем’якін заявив, що його політична сила підтримає більшість законопроектів щодо питань транспорту, які увійшли до порядку денного поточного пленарного тижня.
Загалом, підтримавши в першому читанні проект закону про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (№4046а); проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (№4644); проект Закону про внесення змін до закону «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення (№4647) та проект закону про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства – №2712), однопартійці дозволили Кожем’якіну виконати його обіцянку.
Вказані законопроекти, ухвалені за основу, повинні підвищити якість і безпечність як пасажирських так і вантажних перевезень, детальний їх аналіз читайте в аналітичному огляді законопроектів від 17 січня.
У цьому контексті варто також згадати й ухвалений у цілому 265 голосами «за» проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (№4121). Проект запроваджує електронний квиток у пасажирському транспорті – зручний спосіб ведення розрахунків та моніторингу кількості пасажирів.
Представники фракції «Батьківщини» допомогли виконати ще одну обіцянку Кожем’якіна, який напередодні заявляв про готовність своїх однопартійців підтримати закон «Про оцінку впливу на довкілля» з пропозиціями Президента від 28 жовтня 2016 року (№2009а-д) та закон «Про стратегічну екологічну оцінку», також із пропозиціями Президента, датованими цим же днем (№3259). Втім, останньому законопроекту забракло голосів, і, попри підтримку частини фракції «Батьківщини», він так і не був ухвалений парламентом. Попри це, підтримка двох зазначених вище законопроектів дозволяє вважати обіцянку Кожем’якіна виконаною.
Так само, як голосування за ці законопроекти, свідчать про прагнення виконати свої передвиборчі обіцянки ще двох народних депутатів України – Костчнтина Іщейкіна (БПП) та Дмитра Шпенова («Опоблок»), які заявляли про наміри вдосконалювати законодавство щодо екологічної безпеки. Іщейкін підтримав обидва законопроекти, Шпенов – лише один із них.
За результатами роботи цього пленарного тижня лишилися не виконаними обіцянки «Опозиційного блоку» (Наталі Королевської) та РПЛ (Олега Ляшка) домогтися відновлення фінансування закладів професійно-технічної освіти з Державного бюджету. Наразі парламент успішно провалив голосування за законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» з пропозиціями Президента від 18 березня 2016 року (№3830-3) та проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» з пропозиціями Президента за тією ж датою (№3831-2).
Парламентарі цілком прогнозовано не ризикнули братися в останній пленарний тиждень за розгляд таких складних і контроверсійних питань, які стосуються подальшої реформи системи судочинства та місцевого самоврядування. Натомість парламент підтримав рішення Порошенка про допуск на територію України іноземного військового контингенту з метою участі в багатонаціональних навчаннях упродовж 2017 року. Відповідний законопроект (№ 5636) був проголосований минулого четверга.
Проектом постанови №4261 було встановлене нове свято – День українського добровольця, і відзначатиметься він щорічно 14 березня.
Крім того проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів, відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (№4480), була накладена повна заборона вирубки лісу в Карпатах.
Таким чином останній пленарний тиждень п’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання виявився досить ординарним у плані виконання народними депутатам своїх передвиборчих обіцянок. Лишається сподіватися, що після парламентських канікул парламентарі нарешті візьмуться за розум і почнуть сумлінно виконувати не лише свої службові та громадянські обов’язки, але й обіцянки, більшість із яких досі лишаються невиконаними.
Валентин Гладких, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»