У розпалі одразу дві політичні передвиборчі кампанії – у Франції 30 червня відбудеться перший тур дострокових парламентських виборів, у США скандальні президентські вибори заплановані на листопад цього року. Вже зараз головні кандидати Джо Байден та Дональд Трамп активно використовують усі можливі ресурси для отримання голосів виборців, у тому числі й онлайн-платформи. Тим часом у Європі на тлі активних політичних процесів стурбовані впливом соціальних мереж на вибір пересічних громадян. У лютому в Євросоюзі набув чинності спеціальний закон про цифрові послуги, яким спробували обмежити можливості соцмереж поширювати незаконний або маніпулятивний контент. Але, як показали нещодавні вибори до Європейського парламенту, його результативність складно назвати вкрай високою. Що конкретно забороняє закон ЄС про цифрові послуги та як стежать за дотриманням правил у соцмережах – на інфографіці «Слово і діло».
Закон про цифрові послуги (DSA) набув чинності в ЄС у лютому цього року. Але ще з серпня 2023-го великі онлайн-платформи вже почали змінювати свої системи та інтерфейси відповідно до нових вимог. Йдеться про ті сайти та пошукові системи, які мають понад 45 мільйонів користувачів у ЄС.
У дослідженні на замовлення Департаменту Європарламенту було сказано: мікротаргетування підриває вільну та рівну участь людей у політичному житті. Адже, націлюючись на конкретні соціальні групи, політики можуть грати на соціальних розбіжностях. І навіть виключати можливість бачити їхню рекламу людям, які можуть постраждати від їхньої політики. Наприклад, транслювати нетерпимість до людей певної раси лише серед тих, хто вже є нетерпимим. І зробити так, щоб до представників цієї раси подібні повідомлення не потрапили.
Законом ЄС, зокрема, забороняється:
1. Поширення нелегальних товарів, послуг, контенту. Для контролю над дотриманням цієї вимоги є опція для позначення користувачами нелегального контенту. У свою чергу платформи повинні повідомляти про кримінальні правопорушення.
2. Порушення основних прав: свобода вираження думок, плюралізм, свобода медіа Дискримінація. У цьому випадку вмикається модерація, яка передбачає видалення або обмеження контенту з чітким обґрунтуванням рішень. Також створено механізм оскарження для користувачів.
3. Неконтрольована реклама та неможливість її відключення. Закон передбачив опцію відключення персоналізованої стрічки з рекламою. Також має бути репозиторій з інформацією про платні рекламні кампанії.
4. Таргетинг на основі окремих категорій персональних даних: етнічна приналежність, політичні погляди, сексуальна орієнтація. Цільова реклама для неповнолітніх. На найбільш чутливі теми, де найчастіше можуть спекулювати рекламодавці, тепер наклали обмеження. Також почало діяти автоматичне встановлення приватних облікових записів.
5. Порушення безпеки, конфіденційності, психічного та фізичного благополуччя неповнолітніх. Для перевірки на платформах встановлено опцію батьківського контролю, а також автоматичне встановлення приватних облікових записів.
В яких країнах заборонені Facebook, YouTube, TikTok й інші популярні соцмережі та платформиУ яких країнах повністю заблоковано Facebook, Twitter, YouTube, Instagram, Telegram, WhatsApp та TikTok – на інфографіці.
Порушення деяких пунктів закону про цифрові послуги неодноразово фіксували під час виборів до Європарламенту, які відбулися з 6 по 9 червня. Так, за даними дослідників, під час передвиборчої кампанії в ЄС Meta маркувала 9 із 10 фейкових матеріалів спеціальними позначками. TikTok вжив заходів у 40% випадків, переважно видаливши контент. А YouTube втручався у суперечки лише у кожному четвертому випадку.
Напередодні голосування в ЄС загальна кількість дезінформації досягла рекордного рівня.
Тому поки що рано прогнозувати, чи допоможе закон про цифрові послуги повністю запобігти поширенню незаконного контенту в майбутньому.
Нагадаємо, у Євросоюзі 27 червня погодили нове керівництво на наступні 5 років. На виборах найбільше місць отримала проєвропейська та проукраїнська «Європейська народна партія», а також лівоцентристський «Прогресивний альянс соціалістів та демократів».
«Слово і діло» писало, який результат на виборах показали партії з антиукраїнською та проросійською риторикою.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»