Демобілізація в Україні: як змінювалися плани влади

Читать на русском

Демобілізація військових, які вже майже три роки беззмінно перебувають на передовій, є однією з найчутливіших та найбільш непопулярних тем в Україні. З одного боку, у ЗСУ не вистачає людей, тоді як росіяни тиснуть на фронті, з іншого боку – військовим потрібен відпочинок. Встановлення граничних термінів служби обговорювалося на початку 2024 року під час розгляду нового закону про мобілізацію, але відповідну норму було виключено і відтоді публічної комунікації з цього питання дуже мало. «Слово і діло» відстежило, як змінювалися плани та обіцянки влади щодо демобілізації.

У вересні 2022 року на сайті президента з'явилася петиція з проханням демобілізувати за бажанням військових, які відслужили рік. У грудні Володимир Зеленський відповів на петицію і нагадав, що під час воєнного стану звільнитися можна лише за віком, станом здоров'я, у зв'язку з набранням чинності обвинувального вироку суду або за особливими сімейними обставинами – інших підстав не передбачено.

Це прохання тоді ж прокоментував Олексій Резніков, який ще обіймав посаду міністра оборони: він заявив, що демобілізація дуже зашкодить обороноздатності України. «Моя персональна думка – ця петиція не зовсім на користь обороноздатності країни. Сьогодні Конституція говорить про обов'язок кожного громадянина захищати свою землю. Питання піти відпочивати, коли війна ще не закінчилася і перемога попереду, мені здається, це дещо дивний підхід», – сказав він.

Він же озвучив і зараз невирішену проблему: якщо воює мільйон людей і їх треба демобілізувати, то натомість потрібно набрати і підготувати теж мільйон.

Рівно за рік про демобілізацію висловився вже новий міністр оборони Рустем Умєров. Він заявив, що цей механізм можна застосувати лише після закінчення війни: «Слово «демобілізація» ми можемо використовувати лише після того, як закінчиться війна. Оскільки ворог продовжує бойові дії, ми знайшли рішення, які дадуть можливість людині, яка вже два роки перебуває в периметрі, зрозуміти, які правила будуть для того, щоб вона відпочила».

Проте військове командування погодило, щоб до нового закону включили норму про демобілізацію після безперервної 36-місячної служби. Але, як казав Валерій Залужний, за двох умов: якщо не буде загострення на фронті і, якщо людей буде ким замінити.

Верховна рада у лютому ухвалила законопроєкт про мобілізацію у першому читанні, і в тій версії документа положення про демобілізацію було. Але перед другим читанням у квітні норму було виключено.

«Українська правда» писала, що профільний комітет виключив положення про демобілізацію на прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. «… питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців нормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті», – йшлося у листі.

Як у червні розповів ВВС голова комітету з нацбезпеки Олександр Завітневич, демобілізацію виключили, оскільки, коли законопроєкт розроблявся, була одна ситуація на фронті, а на момент його ухвалення – вже зовсім інша.

«Так, було велике бажання прописати демобілізацію, ми це розуміємо. Під час поїздок на фронт ми бачили, що воювати понад два роки – це дуже-дуже тяжко. Тим більше деякі бригади в силу різних причин не мали можливості зробити повноцінну ротацію. Але, якби ми це прийняли, то в деяких підрозділах досвідчені військові пішли б з армії в один момент – уявіть, що б це було, якщо в цих підрозділах немає досвідчених, на кого тоді спиратися? Тому ризики були величезні», – пояснив він.

У червні на засіданні комітету обговорювалося питання підготовки законопроєкту, тоді стало відомо, що його мають подати не пізніше за жовтень 2024 року.

У липні в Міноборони сказали, що не можуть назвати терміни появи законопроєкту, оскільки це залежить від «деяких факторів».

У серпні секретар оборонного комітету Роман Костенко сказав, що нинішні темпи мобілізації влаштовують Генштаб. «Якщо до кінця літа ми побачимо, що вони зберігаються та підвищуються, тоді можна буде напрацьовувати та вносити до Ради законопроєкт про демобілізацію», – прогнозував він.

Однак днями він заявив, що Україна набирає людей стільки, щоб «ледь-ледь» протистояти росіянам. Але законопроєкт про демобілізацію, на його думку, все одно буде підготовлений. «Я думаю, там будуть написані [умови] демобілізації, прив’язані до указу президента або ще до чогось. Не думаю, що там будуть написані якісь конкретні строки, бо, дивлячись на темпи мобілізації, на те, що одні – захищають, а інші намагаються не піти в армію, навряд чи зараз є можливість встановити якісь конкретні найближчі терміни, можливо, якісь далекі будуть. Я говорю реальні речі, як воно є», – заявив нардеп в інтерв'ю NV.

Видання BBC з посиланням на джерела пише, що жодного проєкту документа немає, а темпи мобілізації в Україні сильно впали.

Поки в Україні, в квітні-травні, демобілізували лише строковиків.

Нагадаємо, голова Верховної ради Руслан Стефанчук пояснив, чому проведення демобілізації в Україні зараз практично неможливе.

На інфографіці – які штрафи передбачені за ухилення від мобілізації та порушення військового обліку.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: