17 серпня Верховна Рада отримала програму діяльності Кабінету міністрів на 2026–2027 роки, яку тепер розглядають профільні комітети. Документ містить 12 стратегічних цілей, поділених на чотири напрями. Усього аналітики «Слово і діло» нарахували у програмі дій 558 обіцянок. Про виконання частини з них можна буде говорити вже наприкінці цього року. Сьогодні ж пропонуємо подивитися, як розподілена відповідальність за обіцянки уряду. На інфографіці – число зобов’язань, які лягли на плечі кожного з міністрів Корецького.
Усього аналітики «Слово і діло» нарахували у Програмі дій уряду 558 обіцянок. Їхній повний перелік доступний на профілях членів Кабміну на сайті видання. У ході роботи нового уряду до кожної обіцянки будуть додані обставини її виконання чи провалу, або ж об’єктивних причин, які не дозволили її здійснити.
Найбільше зобов’язань мають глави Мінекономіки, Мінгромад, МЗС та МОН
Найбільше зобов’язань покладено на Міністерство економіки та довкілля, яке очолює Олександр Кравченко – 50 обіцянок. Це пов’язано з тим, що Мінекономіки має операційні цілі в усіх чотирьох напрямках роботи уряду. Головним завданням міністерства названо перехід від роботи «в умовах мобілізації» ресурсів до сталого розвитку в умовах невизначеності.
Практично таку саму кількість зобов’язань – 47 обіцянок – має і Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, яке очолює Віталій Безгін. Головним принципом роботи міністерства вказано перехід від фрагментарної допомоги регіонам і вразливим громадам до «політики згуртованості ЄС».
За виконання 42 обіцянок відповідає Тарас Висоцький – міністр аграрної політики та продовольства. Їхнім спільним знаменником програма визначає трансформацію сільського господарства в технологічний бік із високою доданою вартістю. Серед іншого пропонується у 2027 році ввести інститут «аграрних аташе».
Стільки ж зобов’язань покладено і на Міністерство закордонних справ на чолі з Андрієм Сибігою. Зокрема, МЗС має провести роботу з членами ЄС для «ухвалення рішень про відкриття всіх переговорних кластерів» і закриття шостого кластеру – «Зовнішні відносини».
41 зобов’язання має Міністерство освіти і науки, яке очолює Андрій Бутенко. Саме на нього насамперед покладено «розвиток людського капіталу». Вже до кінця 2026 року МОН має провести рейтингування наукових та науково-педагогічних працівників, а до кінця 2027-го – забезпечити можливість роботи закладів освіти під час вимкнень електрики.
Більшість міністрів Корецького отримали по 20–40 зобов’язань
Мінцифри та Міноборони мають по 34 зобов’язання. Зокрема, Міністерство оборони на чолі з Євгенієм Хмарою, якого все-таки призначили міністром, має забезпечити на 100% введення цифрових конкурентних процедур на закупівлях і 100% укомплектованості сил оборони особовим складом у 2027 році.
МВС має 31 зобов’язання. Серед іншого, міністр Іван Вигівський має сформувати чотири нові підрозділи Нацгвардії для участі в бойових діях. Микола Калашник із Міністерства відновлення, інфраструктури і транспорту має 29 зобов’язань – зокрема залучити не менше 2 мільярдів євро іноземної допомоги.
За міністром молоді та спорту Матвієм Бідним закріплено 28 зобов’язань. Серед масштабних цілей можна згадати плани з охоплення щонайменше 1 мільйона осіб із числа молоді проєктами міністерства.
МОЗ має 27 зобов’язань. Найбільший резонанс із планів міністра Віктора Ляшка викликало підвищення зарплат: у 2027 році медичні працівники повинні отримувати не менше середньої зарплати в Україні.
Міністр соцполітики Денис Улютін отримав 26 зобов’язань – зокрема перетворити прожитковий мінімум на реальний соціальний стандарт та завершити пенсійну реформу.
Очільниця Мінкульту Тетяна Бережна повинна виконати до кінця 2027 року 25 обіцянок. Зокрема, Україна повинна взяти участь у щонайменше 9 міжнародно вагомих культурних подіях – бієнале, книжкові ярмарки, кінофестивалі тощо. Окремо згадані роботи з Києво-Печерською лаврою.
Міністр енергетики Денис Шмигаль отримує, згідно з програмою, 24 зобов’язання. Усі вони пов’язані з підготовкою до нового опалювального сезону та відновленням запасів палива.
За якими міністрами закріплено найменше обіцянок
Міністр юстиції Денис Маслов отримав 19 зобов’язань, переважно пов’язаних із цифровізацією роботи й послуг державних органів. Своєю чергою Віталій Кім, міністр у справах ветеранів, має 18 зобов’язань у програмі. Серед масштабних – запуск Мультидонорського фонду підтримки ветеранів війни та формування єдиного стандарту для військових кладовищ.
15 зобов’язань має міністр фінансів Сергій Марченко. Серед наймасштабніших завдань Мінфіну – запровадження в митному законодавстві України стандартів практики ЄС, забезпечення умов для прозорої приватизації «Сенс Банку» і залучення 49 мільярдів зовнішньої допомоги у 2026 році та 52 мільярдів – у 2027.
Нарешті, найменше зобов’язань у програмі серед міністрів має Всеволод Ченцов – віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Крім роботи з кластерами вступу до ЄС, Ченцов зобов’язаний до кінця 2027 року подати заявки на приєднання України до Єдиної зони платежів у євро і підтримувати координацію з НАТО.
Також аналітики «Слово і діло» нарахували 12 зобов’язань самому прем’єр-міністру Корецькому, які пов’язані з наскрізними питаннями державного управління, що не були закріплені за жодним конкретним міністром.
Нагадаємо, «Слово і діло» відновило моніторинг обіцянок політиків у реальному часі. Так, Юлія Свириденко, попередниця Сергія Корецького, за час перебування на посаді прем’єр-міністра дала 800 обіцянок, з яких встигла виконати близько третини. Інший великий розбір присвячений обіцянкам Володимира Зеленського, даним від початку повномасштабного вторгнення.
Також ми аналізували відповідальність спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та нардепа Миколи Тищенка, власника кількох кримінальних підозр.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»