Станом на 15 жовтня Київ фактично залишився без власної великої генерації електроенергії, оскільки після ворожих атак три основні столичні ТЕЦ припинили її виробництво.
Про це повідомляє «Економічна правда» з посиланням на власні джерела в енергетичній галузі.
Повернення графіків відключень: імпорт електроенергії не вирішить проблему пошкоджених мережГеннадій Рябцев пояснив, які регіони України найбільш вразливі до відключень та чому імпорт електроенергії з ЄС не є головним рішенням.
Як відомо, усі три станції повторно зазнали ударів під час масованої атаки у ніч проти 14 жовтня.
Зазначається, що всі три теплоелектроцентралі разом забезпечували Київ приблизно 1,3 ГВт потужності. Через їхню втрату місто стало повністю залежним від постачання з інших регіонів через систему високовольтних ліній та підстанцій, відому як «Київське енергетичне кільце».
При цьому для серйозних перебоїв у столиці ворогу не обов’язково повністю знищувати енергокільце, пошкодження його ключових елементів можуть призвести до дефіциту електроенергії в місті, навіть якщо в інших регіонах її достатньо.
Ситуація може ускладнитися взимку, коли споживання електрики в Києві, за оцінками фахівців, зросте з нинішніх 1–1,2 ГВт до 1,8–2 ГВт. Раніше значну частину цього попиту покривали київські ТЕЦ. Тепер місто має компенсувати втрату приблизно 1,3 ГВт власної генерації шляхом перетоків з інших регіонів та резервних джерел.
За даними ЗМІ, за відносно сприятливих умов експерти прогнозують можливі відключення на 8–10 годин на добу. Однак якщо обстріли триватимуть, а відновлення пошкоджених мереж затягнеться, обмеження можуть сягати 12–16 годин.
Водночас, за найскладнішого сценарію, який передбачає сильні морози та регулярні удари по енергооб'єктах, Київ може залишатися без електроенергії до 20 годин на добу. Однак фахівці не вважають імовірним повне знеструмлення столиці.
Як зазначають джерела ЕП, окремою проблемою залишається забезпечення критичної інфраструктури. Зокрема, для роботи систем водопостачання, теплопостачання, лікарень та інших важливих об'єктів Києву потрібно орієнтовно 200 МВт резервної потужності.
Повідомляється, що у столиці вже введено в роботу близько 150 МВт розподіленої генерації. До кінця року цей показник планують збільшити до 180–185 МВт. А також можуть запрацювати приватні установки сумарною потужністю 55–60 МВт, близько половини яких уже готові.
Нагадаємо, що у середу, 14 жовтня, російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об'єкти Укренерго. Основним напрямком ударів стали електропідстанції, частина обладнання зазнала пошкоджень.
Також повідомлялося, що енергетичний штаб визначив пріоритети захисту інфраструктури від російських атак. Серед них – резервне живлення об'єктів критичної інфраструктури, розвиток генерації та відновлення пошкодженого обладнання.
Окрім цього, нещодавно у «Київводоканалі» розповіли, що у разі продовження російських обстрілів енергосистеми Київ узимку може зіткнутися із суттєвими перебоями у водопостачанні, а триденна зупинка каналізації загрожує столиці епідеміологічною катастрофою.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»