22 червня Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроект №3711 про судову реформу. Необхідність в ухваленні чергових змін до законодавства виникла після того, як у березні Конституційний суд виніс рішення щодо попереднього президентського закону про судову реформу. Законодавча ініціатива спричинила дискусію в юридичній спільноті, зокрема щодо ролі представників міжнародних організацій у комісії, яка матиме вплив на формування Вищої ради правосуддя. Які ключові зміни передбачає законопроект, «Слово і діло» розпитало експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.
Нагадаємо, що в березні КСУ визнав неконституційними деякі положення «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», зокрема щодо скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб, зменшення зарплат суддів.
Також КСУ звернув увагу, що повноваження комісії з питань етики і доброчесності, яка має здійснювати перевірку на доброчесність і етику членів Вищої ради правосуддя і Верховного суду, не мають жодної конституційної основи. Своє рішення суд аргументував тим, що ця комісія починає здійснювати контролювальні функції над суддями ВС та Вищою радою правосуддя, тому КСУ загалом поставив під питання подальше існування цієї комісії.
Судова реформа: КСУ повернув суддям високі зарплати та скасував скорочення кількості суддів ВСЗ одного боку, КСУ скасував скорочення суддів ВС, яке найбільше критикували фахівці, а з іншого – не дозволив зменшити зарплату суддям.
Що стосується комісії, яка має складатися із міжнародних експертів, КСУ не визнав ідею її створення неконституційною, зазначивши, що така комісія не повинна мати контролю над діяльністю ВРП.
«Вища рада правосуддя – це конституційний орган, завдання і повноваження якого чітко прописані в Конституції. ВРП вирішує питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та може рекомендувати призначити чи навіть звільнити суддю. Концептуально новий законопроект щодо судової реформи передусім має вирішити, хто персонально буде здійснювати добір суддів до судів загальної юрисдикції. Такий добір здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією (ВККС), але над цим процесом перебуває Вища рада правосуддя. Ось чому найбільша дискусія розгорнулася саме через те, як будуть формуватися ВККС і які персоналії увійдуть до складу ВРП», – пояснив Богдан Бондаренко.
Юридична спільнота поділилась на два табори. Одні стверджують, що ВККС та ВРП необхідно перезавантажити, причому роблять наголос на тому, що саме участь представників міжнародних організацій може збалансувати рішення щодо формування та добору членів комісії та ради правосуддя.
Їхні опоненти дотримуються того, що недостатньо просто змінити «поганих на хороших», а на формування вищого органу суддівської гілки влади – ВРП – не повинні впливати, не кажучи вже про те, щоб мати вирішальний голос чи можливість вето, міжнародні експерти.
«Тобто основний камінь спотикання в питанні функционування комісії, яка має оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Чи матиме ця комісія контроль над відбором членів ВРП? Це серйозне питання, в межах якого і перебуває дискусія», – зазначив Богдан Бондаренко.
За словами юриста, основна ідея законопроекту щодо ВККС полягає в тому, що пропонується створити спеціальну конкурсну комісію, до якої будуть входити як представники від Ради суддів, так і представники від міжнародних організацій. Законопроект передбачає, що можна обрати члена ВРП лише в разі, якщо щонайменше 2 міжнародні експерти підтримають цю ідею. Тобто в міжнародних експертів, якщо вони діятимуть спільно, буде можливість ветування будь-яких рішень», – пояснив експерт.
Щодо ВРП законопроект не передбачає створення конкурсної комісії, яка має оцінювати доброчесність чи перевіряти чинних членів Ради правосуддя.
«Наразі Конституція передбачає, що ВРП в основному формується судами. 10 осіб обирають із суддів, 2 – президент, 2 – Верховна рада, 2 – з’їзд адвокатів, 2 – з’їзд прокурорів, 2 – представники вищих конституційних закладів. Загалом до ВРП включатиме 21 особу і голову Верховного суду, який входить до неї за посадою», – зазначив Богдан Бондаренко.
Такий підхід викликав зауваження щодо того, що меморандум МВФ якраз передбачає створення комісії, для попередньої перевірки кандидатів до ВРП, чого немає в президентському законопроекті.
«У листі про наміри українська сторона зазначила, що планується створити не тільки комісію, яка буде здійснювати конкурсний відбір членів ВККС за участю міжнародних експертів, а так само через поправки до закону про ВРП буде створено комісію для попередньої перевірки кандидатів до ВРП та їхню перевірку на доброчесність», – сказав Бондаренко.
Окрім цього, законопроект передбачає вирішення питання щодо проблеми із суддями Верховного суду України, які під час судової реформи Петра Порошенка опинилися в підвішеному стані: вони не вважаються звільненими, але й не можуть здійснювати правосуддя.
Бондаренко нагадав, що є рішення КСУ щодо попереднього закону в рамках судової реформи, яким було встановлено, що ліквідація Верховного суду України була здійснена неконституційно, але створення Верховного суду відповідає Конституції.
Законопроектом пропонується приєднати Верховний суд України до Верховного суду, а судді, які досі перебувають у штаті Верховного суду України, перейдуть на роботу до Верховного суду. Також передбачається, що ці судді пройдуть кваліфікаційне оцінювання.
«Поки рано робити висновки про новий президентський законопроект, бо маємо досвід розгляду попереднього проєкту закону щодо судової реформи. Пам’ятаємо, скільки часу пройшло між першим і другим читанням і як його змінювали. Тому я точно не можу сказати, що в цьому законопроекті суцільна зрада, як вже поспішили висловитися окремі постаті. Зважаючи на предмет, чого оцінювати цей законопроект. Якщо на предмет Меморандуму із МВФ, то в ньому не все ідеально, а якщо розглядати загалом, то не можна казати, що законопроект поганий», – підсумував Богдан Бондаренко.
Раніше «Слово і діло» писало, що Конституційний суд України визнав неконституційними деякі положення судової реформи президента Володимира Зеленського, зокрема скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб та зменшення зарплат суддів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»