У вересні Україна долучиться до міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки на основі стандарту CRS (Common Reporting Standart), який використовують для контролю за сплатою податків. Дані деяких українців можуть отримати інші країни, а Державна податкова служба України отримає інформацію щодо рахунків наших громадян за кордоном. На тлі майбутнього обміну інформацією виникло безліч чуток та побоювань – які дані та яких українців передадуть за кордон, чиї дані навпаки відправлять до України, чи штрафуватимуть або забиратимуть виплати у біженців. «Слово і діло» відповіло на ці запитання за допомогою інфографіки.
30 вересня цього року Україна та країни учасниці стандарту CRS обміняються даними за друге півріччя 2023 року – це буде перший звітний період, а надалі звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
В обміні, окрім України, візьмуть участь 110 іноземних податкових адміністрацій (всього очікується приєднання 120 країн). Україна стала учасницею проєкту в особі податкової служби (ДПС) у серпні 2022 року – одразу після того, як стала асоційованим членом ЄС.
Чиї податкові дані передаватимуть: суть обміну інформацією
Стандарт CRS передбачає обмін інформацією про власників рахунків між податковою службою України та податковими іншими країнами. Але йдеться лише про нерезидентів (громадяни України, які на постійній основі проживають в іншій державі, сплачують там податки, а також ті, хто тимчасово перебуває на території України). Тобто, дані іноземних рахунків платників податків в Україні отримає податкова служба України. І навпаки – податкова служба України передаватиме дані до країн, де власники рахунків зобов'язані сплачувати податки.
Якщо громадянин України здійснює діяльність виключно в Україні з рахунком в українському банку – дані передавати не будуть.
Хто і для кого збиратиме інформацію в Україні
Дані про фінансові рахунки в Україні збиратимуть для податкової служби різні фінансові установи (банки, страхові компанії, інвестиційні компанії). Якщо при зборі інформації в Україні підтверджується, що громадянин України зобов'язаний сплачувати податки в іншій країні, він зобов'язаний звітувати за стандартом CRS (згідно з наказом Мінфіну №282 від 26 травня 2023 року). Передбачається, що дані до документа для звіту громадяни вносять самі.
Однак, якщо українці навмисно внесуть недостовірні відомості для банку чи іншої установи – може загрожувати штраф у 100 розмірів мінімальної заробітної плати (Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»).
У законі також сказано, що «сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов'язку подання звіту про підзвітні рахунки».
Якою інформацією обмінюються податкові
За стандартом CRS будуть передавати дані про фінансовий рахунок (фінансову установу, яка його обслуговує, номер рахунку та залишок на рахунку), а також дані про власника рахунку (ім'я, адресу, дату народження та ІНПП).
Що мають врахувати біженці з України
Більшість біженців з тимчасовим захистом, які отримують соціальні виплати, підлягають оподаткуванню у країні перебування. А значить – вважатимуться податковими резидентами країни перебування. Відповідно, дані їхніх українських рахунків передаватимуть до країни знаходження.
Залежно від індивідуальних обставин, біженців можуть змусити повернути соціальні виплати та нарахувати їм штрафи.
«Слово і діло» раніше розповідало, як змінювалися настрої біженців щодо повернення додому. Також ми писали, що означає новий статус для українців у Польщі CUKR та які його переваги.
На іншій інфографіці – як змінилося ставлення європейців до біженців з України.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»