Швець Леонід сторінка 29

Обіцяли, що Зеленського після перемоги буде багато, а відкрита комунікація стане фішкою нової влади. І мало, і не стала.

У нинішньої парламентської кампанії багато ознак унікальності, й одна з них – тотальна опозиційність.

Можна вже досить впевнено стверджувати, що з рішенням про дострокові вибори Володимир Зеленський поквапився.

Квиткам на шоу Зеленський – президент раділи далеко не всі. Немає нічого дивного в нелюбові до чергового політика, в нас це навіть норма, але вражає межа, якої сягає неприйняття Зеленського.

Європейська солідарність Петра Порошенка за тиждень втратила більш ніж 2 відсотки рейтингу. І тепер взагалі може не пройти до парламенту.

Переглядаючи списки Європейської солідарності, за голову хапаються навіть махрові порохоботи. Відібрані під час праймеріз кандидати опинилися на безнадійно непрохідних місцях.

Призначити на посаду голови української розвідки Владислава Бухарєва, хорошого друга сім'ї Зеленського й Кварталу 95 – не найкраща ідея.

Велике щастя України полягає в тому, що колишніх регіоналів веде Віктор Медведчук, людина-антихаризма з лобовими зв'язками з Путіним.

В Україні віднедавна головна проблема – неможливість розібратися, чи була зрада, та в небажанні в цьому розбиратися тих, для кого це є роботою.

Володимир Зеленський з перших днів президентства почав переконуватися в тому, що влада неминуче відкидає тінь, і що більша влада, то більша й густіша тінь.