Щоб більше не кортіло. Колонка Леоніда Швеця
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Чи завжди великі партії та блоки приречені на поглиблення протиріч? Як не повторювати комунікативних помилок політичних попередників, дізнавався політолог Олександр Радчук.
Чи готові опозиційні фракції парламенту підставити плече монобільшості? Чи навпаки – чекають на повне фіаско Слуги народу? Аргументи на користь обох сценаріїв шукав політолог Олександр Радчук.
Чи зможуть партії забезпечити собі право позбавляти мандатів народних депутатів, які вийшли з їхніх фракцій, та які наслідки подібного сценарію – розбирався політолог Олександр Радчук.
Як довго Володимиру Зеленському вдасться зберігати політичний вплив на парламентську команду своїх соратників? Чи спрацюють креативні кроки у збереженні монобільшості «Слуги народу» – прогнозував політолог Олександр Радчук.
Що таке народовладдя, якими можуть бути основні процедури та чи варто розраховувати на мудрість народу в питаннях державотворення – аналізував політолог Олександр Радчук.
Чи можливо реформувати закон про очищення влади, і як разом із водою не виплеснути дитину, розмірковував політолог Олександр Радчук.
Трудова міграція за кордон є одним із найсерйозніших викликів для нової влади. Без перебільшення, це питання національної безпеки. Чому так – аналізував політолог Олександр Радчук.
Без аудиту не може бути ефективного планування. В новому уряді нарешті наполягли на проведенні перепису населення. Що це дасть і чи справді це вдала ідея – аналізував політолог Олександр Радчук.
Верховна рада вирішила суттєва звузити можливості для політичних партій отримувати бюджетні кошти на розвиток. Що це означає та якими будуть наслідки – прогнозував політолог Олександр Радчук.
В Україні відбулися перші масові акції протестів з часу повного перезавантаження влади. Які загрози вони становлять та чи зможе вчасно зреагувати на них команда Зеленського – аналізував політолог Олександр Радчук.
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Частина росіян образилися на Володимира Зеленського за пропозицію закрити для них кордони, хтось списав пропозицію на стрес, а дехто побачив у ній ознаки того самого українського нацизму.
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
Участь армії КНДР у російсько-українській війні обговорюється останні кілька тижнів. З точки зору Москви формальний привід для такої участі існує – присутність ЗСУ у Курській області.
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі.
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні